ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПРАКТИКИ МІЖНАРОДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2023.1(12).02Ключові слова:
російсько-українська війна, культурна спадщина, біографія місця, збереження культурної спадщиниАнотація
Досліджується досвід збереження культурної спадщини у воєнному конфлікті в Україні та міжнародна співпраця на цьому шляху. Здійснюється історична реконструкція правового забезпечення збереження культурної спадщини, що може слугувати контекстом української ситуації. Для її прояснення використовується метод ситуаційного ана- лізу. Ситуації з Музеєм Г. С. Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині та Іванківським історико-краєзнавчим музеєм розгортаються у часі і просторі і фокусують теоретичну рамку. Показується, що в Україні сьогодні у війні розмивається "поле бою" і військові дії розповсюджуються на території, де перебуває цивільне населення і знахо- дяться об'єкти культурної спадщини. Разюча відмінність у ставленні до надбань культурної спадщини людства під час воєнних конфліктів оптимістичного модерного ХІХ та по-постмодерністськи релятивістичного ХХ століть унаочнює втрату позицій модерними явищами. Висвітлена у статті ситуація з Музеєм Г. С. Сковороди свідчить, що міжнародна допомога сьогодні надходить на консервацію зруйнованого. Також є суттєвою міжнародна взаємодія у питанні оцифрування культурної спадщини України і створення умов її збереження.
Посилання
Брюссельська декларація про закони і звичаї війни (1874). Верхов- на Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_764#Text
Гаєвська, А., Сметана, М. (2022). Це варвари: російські окупанти зруйнували музей Сковороди, його обіцяють відновити. Суспільне мов- лення. 7 травня 2022 р. URL: https://suspilne.media/236846-ce-varvari- rosijski-okupanti-zrujnuvali-muzej-skovorodi-jogo-obicaut-vidnoviti/
Для відбудови знищеного музею Сковороди потрібно близько ₴ 112 мі- льйонів – МКІП. (2022). Укрінформ. 3 грудня. URL: https://web.archive.org/ web/20221209174836/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3627044-dla- vidbudovi-znisenogo-muzeu-skovorodi-potribno-blizko-112-miljoniv-mkip.html
Захистіть українську культуру, збережіть світову спадщину. Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. URL: https://restore.mkip.gov.ua/ objects?status=destroyed
Коваль, Д. (2011). Становлення міжнародно-правового захисту ку- льтурних цінностей у зв'язку з збройним конфліктом: від Віденського конгресу 1815 р. до Гаазьких конвенцій 1899 р. Митна справа. 1(73), 35–42.
Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщи- ни (1972). Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089#Text
Олійник, С. (2023). Шведи приїхали до Запоріжжя, щоб створити цифрові копії цінних підводних експонатів. zprx.city. 06 травня. URL: https://zprz.city/news/view/shvedi-priihali-do-zaporizhzhya-shhob-stvoriti- tsifrovi-kopii-tsinnih-pidvodnih-eksponativ
Охорона культурної спадщини: аспекти соціокультурної взаємо- дії. Матеріали науково-практичної конференції в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва 5–6 червня 2014 року (2014). Київ, НАКККіМ, 288.
Поперечна, Д. (2022). "Музей згорів за лічені хвилини": як рятували картини Примаченко з вогню під час окупації. Українська правда. 26 травня. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2022/05/26/248812/
Порятунок Сковороди. Як відбудовуватимуть музей харківського філософа. (2022). Kharkiv Today. 12 липня. URL: https://web.archive.org/ web/20221115205657/https://2day.kh.ua/ua/kharkow/poryatunok-skovorody- yak-vidbudovuvatymut-muzey-kharkivskoho-filosofa
Тюрменко, І., Рогожа, М., Божук, Л. та ін. (2017). Соціально-етичні основи збереження цифрової спадщини в Україні: монографія. Київ, Талком, 172.
Bakshi, A. (2017). Topographies of Memories: A New Poetics of Commemoration. Cham, Pelgrave Macmillan, 340.
Boylan, P. (1993). Review of the Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict. Paris, UNESCO, 248.
Charter of Athens (1933). The Getty Conservation Institute. URL: https://www.getty.edu/conservation/publications_resources/research_resour ces/charters/charter04.html
Jolicoeur, K., Kijas, A., Rakityanskaya, A. (2022). Saving Ukrainian Cultural Heritage Online: A Global Initiative. Українські культурологічні студії. 2(11), 87–89.
Hobsbawn, E. J. (1992). Nations and Nationalism since 1780: Programme, Myth, Reality. 2nd ed. Cambridge University Press, 214.
Kaldor, M. (2012). New and Old Wars: Organized Violence in a Global Era. 3rd edition. Cambridge, Polity Press, xii, 268.
Newson, P., Young, R. (2018). Post-Conflict Archeology and Cultural Heritage: Rebuilding Knowledge, Memory and Community from War- Damaged Material Culture. New York, Routledge, 292.
Sørensen, M. L. S., Viejo-Rose, D. (2015). Introduction: The Impact of Conflict on Cultural Heritage: A Biographical Lens. War and Cultural Heritage. Biographies of Place. Ed. by M. L. S. Sørensen and Dacia Viejo- Rose. New York, Cambridge University Press, 1–17.
Sørensen, M. L. S., Viejo-Rose, D., Filippucci, P. (ed). (2019). Memorials in the Aftermath of Armed Conflict: From History to Heritage. Cham, Pelgrave Macmillan, 312.
Winners of Europe's top heritage awards announced by the European Commission and Europa Nostra. The European Heritage Awards / Europa Nostra Awards. URL: https://www.europanostra.org/2023-winners- of-europe-top-heritage-awards-announced-by-the-european-commission-and-europa-nostra/
