ЛОКАЛЬНА ТА РЕГІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНОСТІ В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ПОКУТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2023.1(12).14Ключові слова:
локальна ідентичність, регіональна ідентичність, простір, Покуття, культура, соціум, індивід, місцеАнотація
Проведено аналіз співвідношення локальної та регіональної ідентичності в культурному просторі Покуття.
Зазначено, що ці два поняття можуть бути розглянуті залежно від масштабів площини, на якій вони порівнюються.
Досліджено культурні особливості Покуття, пов'язані з топонімами та народною мовою покутського ареалу, а та-
кож їх взаємодію з іншими аспектами соціального життя регіону. Особливу увагу приділено ролі місця як просторової
основи локальної ідентичності. Встановлено, що місце є важливою складовою локальної ідентичності, маючи свої
символічні, історичні та ідейні атрибути. Також підкреслено, що локальна ідентичність пов'язана з індивідом як ос-
новним суб'єктом просторової соціальної реальності. Індивід наповнює місце змістом та маркує його як "своє" чи
"чуже", базуючись на почутті особливості та обраності власної самоідентифікації в глобальному контексті. Основ-
ними складовими локальної ідентичності є тріада місця, індивіда та соціуму. Ці компоненти визначають унікальну
конструкцію особистісної та колективної свідомості в будь-якому культурному просторі. Дослідження спрямоване
на розуміння процесів формування та розвитку локальної ідентичності, її взаємодії з культурною спадщиною та со-
ціальними проблемами регіону Покуття. Дана стаття пропонує міждисциплінарний підхід до вивчення культурної
географії та розкриває нові аспекти розуміння локальної та регіональної ідентичності в контексті Покуття. Ре-
зультати дослідження можуть бути корисними для культурологів, соціологів та інших науковців, що цікавляться
проблематикою ідентичності та культурного розмаїття регіонів.
Посилання
Бауман, З. (2008). Глобалізація: Наслідки для людини і суспільст- ва. Пер. І. Андрущенко. Київ, Видавничий дім "Києво-Могилянська ака- демія", 109.
Крымский, С. (2001). Цивилизационный статус глобализации. Практична філософія, (2), 133–141.
Лях, В. (2006). Свобода і пошук нових форм ідентичності в добу глоба- лізації. Мультиверсум. Філософський альманах. URL: http://www.socio.sp.ua/ analit/globalisation. html.
Мерло-Понті, М. (2001). Феноменологія сприйняття. Пер. О. Йосипенко & С. Йосипенко. Київ, Український Центр духовної культури, 552.
Сеньків, І. (2014). Гуцульська спадщина. Праці з життя та твор- чості гуцулів. Верховина, Гуцульщина, 512.
Тихолоз, Н. (2016). Франко у вишиванці. URL: https://frankolive.wordpress.com/2016/05/18/
Триняк, Л. В. (2018). Покуття в етнографічних дослідженнях XIX – 30-х рр. XX ст. (Кваліфікаційна наукова праця, рукопис). Дисер- тація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спціальністю 07.00.05 – етнологія. Прикарпатський національний універ- ситет імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України, Івано-Франківськ, 252.
Хашиєва, Л. (2015). Глобалізація та ідентичність: взаємозв'язок глобального й локального. Актуальні проблеми державного управлін- ня, (2), 38–44.
Bauman, Z. (2000). Liquid Modernity. Cambridge, Polity Press, 228. Bourdieu, P. (1996). Physical Space, Social Space and Habitus. Oslo,
Institute for Social Research, University of Oslo, 22.
Erikson, E. (1994). Identity: Youth and Crisis. New York, W. W. Norton & Company, 336.
Gille, Z., & O'Rian, S. (2001). Global Ethnography. Annual Review of Sociology, (28), 271–295.
Goffman, E. (1986). Stigma: Notes on the Management of the Spoiled Identity. New York, A Touchstone Book, 168.
Goffman, E. (1956). The Presentation of Self in Everyday Life. Edinburgh, The Bateman Press, 163.
