ТВОРЧА БІОГРАФІЯ МАРІЇ ШИМАНОВСЬКОЇ У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИЧНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2023.1(12).15Ключові слова:
творча біографія Марії Шимановської, проблема ідентичності, маркери ідентичності, культурна ідентичність, мистця на початку ХІХ століття, пріоритет ідентичностей, змінні ідентичностіАнотація
Стаття розглядає проблему визначення ідентичності мистця ХІХ ст., спираючись на аналіз фактів творчої біографії Марії Шимановської, постать якої відкриває можливості для подібного дискурсу з огляду на багатовимірність варіантів визначення ідентичності. Шлях до досягнення даної мети полягав у реконструкції історико-культурних реалій доби Шимановської, аналіз яких визначив ключові чинники, що впливали на формування ідентичності людини першої третини ХІХ ст. Серед таких маркерів ідентичності відзначаються: географічні топоси, релігійна та етнічна приналежність, персональний соціальний статус та статус родини, гендерна приналежність. Складна взаємодія наведених чинників дозволяє реконструювати ідентичнісний портрет мисткині, проявляючи її унікальні особистісні
риси. Аналіз низки життєвих та творчих рішень артистки дає можливість говорити про прагнення Марії Шимановської винаходити нові способи взаємодії із типовими уявленнями доби щодо ідентичнісних параметрів
Посилання
Будзар, М. (2015). Проблема ідентичності як механізму конструювання соціальних практик особистості: до створення "інтелектуальної біографії" Григорія Ґалаґана. Ейдос, 8, 233–245.
Василевський, С. (2015). Життя польське у ХІХ столітті. Київ, Темпора, 520.
Гонтар, В. (2020). Ідентифікація "ідентичності" як передумова самовизначення через неї. Проблема ідентичності в ХХІ столітті, 8‒11.
Добропас, І. (2007). Проблема гендерної ідентичності в контексті феміністичної епістемології. Вісник Львівського університету. Філософські науки, 10, 79–89.
Єзерська, І. (2010). Релігійні конверсії у Львові наприкінці XVII – у XVIII століттях (на матеріалах метрик хрещень Катедрального костелу). Вісник Львівського університету, 45, 551–588.
Кандель, Ф. (1988). Евреи России. Времена и события. История евреев Российской империи. URL: https://www.litmir.me/br/?b=259535
Кизилов, М. (2010). Некоторые документы по истории еврейских и иудействующих сект эпохи Александра І. Studia Anthropologica, 174–190.
Кісь, О. (2012). Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ ‒ початку ХХ ст., Львів, Інститут народознавства НАН України, 287.
Кравець, В. (2015). Кріпацтво в 1848 році в Галичині та в Чехії не скасували. Богемні подорожі не лише по Богемії. URL: http://www.praga-gid.info/blog/?kripacrtvo_v_1848_roci_v_halycyni_ta_v_cechiji_ne_skasuvaly
Кравченко, Г., Шаповалова, Н. (2015). Поняття ідентичності: проблема визначення в сучасному науковому просторі. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Культурологія", 16, 3–9.
Маценка, С. (2022). Музика в голові: фігура Людвіга ван Бетховена як акустична система в театральній сонаті "Ніжна лють, або Оператор слуху" Ґерта Йонке. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 133, 8‒22.
Мачейко, П. (2015). Разноплеменное множество. Яаков Франк и франкистское движение в 1755–1816. Иерусалим, Гешарим/Мосты
культуры, 500.
Поліщук, Ю. (2013). Теоретичні виміри етнічної та національної ідентичностей. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, 2, 197‒213.
Рікер, П. (2002). Сам як інший. Пер. з франц. В. Андрушко, О. Сирцова. Київ, Дух і літера, 458.
Сміт, Е. (1994). Національна ідентичність. Київ, Основи, 224.
Собуцький, М. (2017). Сучасність класу. Спільне. URL:https://commons.com.ua/uk/suchasnist-klasu/
Терборн, Й. (2020). Мрії та кошмари середніх класів світу. Спільне. Соціологія. URL: https://commons.com.ua/uk/mriyi-ta-koshmari-serednihklasiv-svitu/
Токарчук, О. (2019). Книги Якова. Київ, Темпора, 960.
Шевчук, О. (2013). Культура і топографія: територія як чинник формування культурної ідентичності. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Культурологія", 12, 267–273.
Янишин, М. (2022). Марія Шимановська та Шори: генеалогічні особливості роду як джерело цілісної реконструкції творчої біографії мисткині. Художня культура. Актуальні проблеми, 18. Ч. 1, 154–161.
Fuller Maitland, J. (2001). Oury [née de Belleville], Anna Caroline.
Grove Music Online. URL: https://www.oxfordmusiconline.com/grovemusic/view/10.1093/gmo/9781561592630.001.0001/omo-9781561592630-e-0000020602
Hoffmann, F. (2011). Boissier-Butini, Caroline (Louise), geb. Butini, verh. Boissier. Sophie Drinker Institut. URL: https://www.sophie-drinker-institut.de/boissier-butini-caroline
Suchowiejko, R. (2012). Between the salon and the concert hall. Maria Szymanowska‘s artistic career from behind the scenes. Musica Iagellonica. URL: http://www.muzykologia.uj.edu.pl/documents/6464892/8a9cfb56-a7df4809-8534-2cf13baf9ac8
Trochimczyk, M. (2012). On Genius and Virtue in the Professional Image of Maria Szymanowska. Académie Polonaise des Sciences Centre
Scientifique à Paris, 257–280.
Witkowska, A. (1998). Celina i Adam Mickiewiczowie. Kraków, Wydawnictwo Literackie, 158.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник: Українські культурологічні студії
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law
