ЖОРСТОКІСТЬ У МИСТЕЦТВІ  ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ПРОТЕСТ

Наталія  Бородіна

doi:10.17721/UCS.2023.2(13).10

Автор(и)

Наталія Бородіна Національний університет «Одеська політехніка» https://orcid.org/0000-0001-7502-518X

DOI:

https://doi.org/10.17721/UCS.2023.2(13).10

Ключові слова:

мистецький спротив , перфоманс, мистецтво війни, жорстокість, провокативне мистецтво

Анотація

Мистецькі акції є одним з найкращих способів привернення уваги до соціальних проблем: вони, як правило, яскраві, змушують замислитися, стають інфоприводом для довгих обговорень і врешті решт можуть стати рушієм соціальних змін. Для підвищення виразності цих акцій здебільшого використовувались провокативні методи, іноді вони використовували шокуючу жорстокість, насилля та порушення моральних норм. Особливо часто ці методи використовувались для протесту проти подій, пов’язаних з жорстокістю та насильством - у тому числі проти війни. Зараз війна в Україні потребує максимального розголосу і багато митців намагаються відтворити військові злочини Росії в художніх перфомансах, зберігаючи при цьому шокуючу жорстокість у майже такому самому вигляді, як самі злочини, для підвищення впливу на глядачі. При цьому виникає питання, чи дійсно це привертає увагу на користь України. Мета дослідження - дослідження феномену жорстокості у мистецтві соціального протесту. Результати: Проведене дослідження показало, що обрання шокуючої жорстокості для мови виразності не так ефективно привертає увагу, як хотілося б українцям. Якщо глядач не був попереджений про сцени жорстокості, то згідно з етичними нормативами Європи жорстокі перфоманси порушують права глядачів, отже викликають осуд. Якщо була отримана інформована згода глядача, то замість акторської гри більш переконливо впливають фото, документальне відео або театр ляльок. Якщо вибирати метод, то помірна провокативність перфомансу без шокуючої жорстокості дозволяє досягти кращих результатів. Також гарних результатів досягають цілком мирні непровокативні мистецькі акції - благодійні концерти та виставки, участь в маршах, демонстраціях, муралах на підтримку України, фарбування будівель в українські кольори, петиції про перейменування вулиць тощо. Висновки: Дослідження феномену жорстокості у мистецтві соціального протесту показало, що основою вибору шокуючи-жорстоких форм перфомансу в мистецьких акціях є бажання покарати «кривдника», побажати йому такої ж жорстокої помсти і показати масштаб проблеми її буквальним відтворюванням. Проте реципієнт зчитує цей перфоманс інакше, що вимагає корегування методів.

Посилання

Гришанова, К. (2022). "Нікому не потрібен твій дікпік": Києвом поширюється мистецька акція проти російського диктатора. https://lemonade.style/nikomu-ne-potriben-tvij-dikpik-kiievom-poshirjuietsja-mistecka-akcija-proti-rosijskogo-diktatora

Кєлбович, Б. (2022). Художник, що малює війну. https://novapolshcha.pl/article/bartlomyei-kyelbovich-khudozhnik-sho-malyuye-viinu/

Рамачандран В. (2017). Мозок розповідає: що робить нас людьми. Кар'єра-пресс.

Сірко, М. (2022). Ukraine War Art Collection. https://war-art.uccs.org.ua/marta-syrko-%d0%bc%d0%b0%d1%80%d1%82%d0%b0-%d1%81%d1%96%d1%80%d0%ba%d0%be/

Фадєєва, М. (2022). Чому популярні перформанси та інсталяції з правом на глядацьку жорстокість. Royalcheese. No 3.

Bhandari, P. (2021). Ethical Considerations in Research. https://www.scribbr.com/methodology/research-ethics/#:~:text=considerations%20in%20research%3F-,Ethical%20considerations%20in%20research%20are%20a%20set%20of%20principles%20that,for%20harm%2C%20and%20results%20communication

BigIdeas. Art & Social Change. (2023). https://bigideascontest.org/art-social-change/

Butler, J. (2004). Precarious Life: The Powers of Mourning and Violence. Verso.

Derrida, J. (1992). The Death Penalty. Volume I. https://grattoncourses.files.wordpress.com/2016/12/jacques-derrida-the-death- penalty-volume-1-the-seminars-of-jacques-derrida.pdf

Camus, A. (1951). The rebel. https://archive.org/stream/in.ernet.dli.2015.507721/2015.507721. The-Rebel_djvu.txt

Finkelstein, A. (2017). SILENCE = DEATH: How an Iconic Protest Poster Came Into Being. https://lithub.com/silence-death-how-an-iconic-protest-poster-came-into-being/

Heather, K. (2023). Pro-Ukraine demonstrators denounce Joffrey Ballet's production of ‘Anna Karenina'. https://chicago.suntimes.com/metro-state/2023/2/15/23602063/pro-ukraine-demonstrators-protest-joffrey-ballet-anna-karenina

La Force, T., Lescaze, Z., Hass, N. and Miller, M. H. (2023). The 25 Most Influential Works of American Protest Art Since World War II. https://www.nytimes.com/2020/10/15/t-magazine/most-influential-protest-art.html

Linfield S. (2010). The Cruel Radiance: Photography and Political Violence, University of Chicago Press. https://vdoc.pub/documents/the-cruel-radiance-photography-and-political-violence-4e4so984uhg0

Nelson, M. (2012). The Art of Cruelty: A Reckoning, WW Norton.

Nietzsche F. (1909–1913): Beyond Good and Evil. https://www.gutenberg.org/files/4363/4363-h/4363-h.htm

Noe, A. (2011). Art and the Limits of Neuroscience. https://archive.nytimes.com/opinionator.blogs.nytimes.com/2011/12/04/art-and-the-limits-of-neuroscience/

Purcell-Gates, L. and Smith, M. (2020). 'Applied puppetry: communities, identities, transgressions'. Applied Theatre Research, 8 (1), pp. 3–11.

Stothard, P. (1994). Introduction. Peter Howson: Bosnia. IWM.

Urvi, J. (2023). Meet the 5 artists who are depicting social issues and driving change through their artworks. https://yourstory.com/socialstory/2020/01/5-artists-social-issues-art-change

Waters, R. (2022). https://www.facebook.com/rogerwaters/posts/611837370313235?ref=embed_post