ПОЕТИКА НЕВИМОВНОГО І «ФІЛЬМІЧНЕ» В РОБОТАХ РОЛАНА БАРТА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/UCS.2023.2(13).06

Ключові слова:

аналогія, образ, код, кіноаналіз, фільмічне, мова, поетика невимовного, семіологія, третій смисл

Анотація

У цій статті автор розглядає концептуальний внесок Ролана Барта в теорію кіно в перспективі актуалізації сучасних дискусій про методологію досліджень фотографічних і кінематографічних зображень. У статті у методологічній площині виокремлені такі одиниці дослідження, як текстовий аналіз та кіноаналіз в контексті семіотики та лінгвістики тексту. Метою статті є розгляд внеску Барта у вивчення візуальності у трьох взаємопов'язаних аспектах. По-перше, простежується еволюція аналітичного підходу Барта в контексті становлення кіносеміотики у Франції та інших країнах (від 1960-х років до сьогодні). По-друге, модель текстового аналізу, розроблена Бартом наприкінці 1960-х років, розглядається у зв'язку з розвитком кіноаналізу як особливого способу прочитання фільму як тексту. По-третє, високонюансована та винахідлива лексика, яку Ролан Барт застосовував до аналізу мови кіно, видається особливо придатною для феноменалізації несуттєвого в кінематографічному тексті, тобто для інтерпретації некодованих, відкритих, швидкоплинних, невловимих, невимовних смислів у фільмі. Ролан Барт, розробивши такі поняття, як "третій смисл", текстовий аналіз, пунктум, "le filmique","травматичні одиниці кіно" та інші, надав концептуальний інструментарій, який дозволяє аналізувати те, що тут називається "поетикою невимовного". Цей концепт, з одного боку, артикулює афективну силу кіно як засобу комунікації, а з іншого – характеризує специфіку кінематографічної мови у порівнянні з іншими знаковими системами. Як результат дослідження можна підсумувати, що Барт розробив основи текстового аналізу кіно. Він шукав відповіді на питання, що не вирішуються в рамках лінгвістики й семіотики тексту – про незначиме, про неструктурне, про несеміотичне, – і знайшов її у фільмічному. У його інтересі до кіно, а потім і фотографії у якості константи зберігається намагання зрозуміти, яким чином глядач може подолати владу образу: через стратегію одивнення, аналітику свого афекту і бажання, – а також виявлення означників механізмів роботи ідеології. Аналіз поетики невимовного складає «травматичне» ядро кінотеорії, і саме в такому ракурсі можна було б інтерпретувати тексти Барта про кіно, написані ним у період з 1960 по 1980 рр.

Біографія автора

  • Альміра Усманова, Європейський гуманітарний університет

    професор департаменту соціальних наук

Посилання

Asselberghs, H. (2021). Rapture as resistance: Notes on Leaving the Movie Theater. Image & Narrative, 22(3), 139–149. Retrieved from https://www.imageandnarrative.be/index.php/imagenarrative/article/view/2785

Aumont, J. (1997). The Image. London: BFI Publishing, 249 p.

Barthes, R. (1963). Sur le cinéma (avec M. Delahaye et J. Rivette). Barthes, R. Œuvres complètes, Livres, textes, entretiens (1942–1980). Paris: Seuil, pp. 255–266.

Barthes, R. (1972). Mythologies, trans. By Annette Lavers, New York: FARRAR, STRAUS & GIROUX.

Barthes, R. (1975). En sortant du cinema [Leaving the Movie Theater]. Communications, no. 23, pp. 104–107.

Barthes, Roland (1977a). «Rhetoric of the Image». Barthes, Roland. Image. Music. Text (essays, selected and translated by Stephen Heath). Fontana Press, pp. 32–51.

Barthes, R. (1977b). Roland Barthes by Roland Barthes (translated by Richard Howard). Berkely and Los Angeles: University of California Press.

Barthes, Roland (1977c). The third meaning. Research notes on some Eisenstein stills. Barthes, Roland. Image. Music. Text (essays, selected and translated by Stephen Heath). Fontana Press, pp. 52–68.

Barthes, R. (1979). Lecture in Inauguration of the Chair of Literary Semiology, College de France, January 7,1977. Oxford Literary Review, 4, p. 31–44.

Barthes, R. (1981). Camera lucida. Reflections on Photography (translated by Richard Howard). New York: Hill and Wang.

Barthes, R. (1986). Towards a Semiotics of Cinema: Barthes in interview with Michel Delahaye, Jacques Rivette. Hillier, Jim, ed. Cahiers du Cinéma.1960–1968: New Wave, New Cinema, Reevaluating Hollywood. Cambridge: Harvard University Press, p. 276–285.

Barthes, Roland (1989a). Leaving the Movie Theater. The Rustle of Language (New York: Hill and Wang, 1986), 345–349.

Barthes, Roland (1989b). The Reality Effect. Barthes, R. The Rustle of Language (New York: Hill and Wang), 141–149.

Barthes, R. (1993a). Le problème de la signification au cinéma. Barthes, R. Œuvres complètes, Livres, textes, entretiens (1942–1980). Tome 1 (1942–1961) Paris: Seuil, pp.1039–1046.

Barthes, R. (1993b). Les «unités traumatiques» au cinéma. Principes de recherche. Barthes, R. Œuvres complètes, Livres, textes, entretiens (1942–1980). Tome 1 (1942–1961). Paris: Seuil, pp. 1047–1056.

Barthes, R. (1993c). Puissance et désinvolture. Œuvres complètes, Livres, textes, entretiens (1942–1980). Tome 1 (1942 – 1961) Paris: Seuil, pp. 725–727.

Barthes, R. (2002). S/Z. Blackwell Publishing Ltd.

Bellour, R. (1975). The Unattainable Text. Screen, Volume 16, Issue 3, Autumn 1975. P. 19–28.

Cohen-Séat, G. (1949). Le discours filmique. Revue internationale de filmologie, no. 5, pp. 37–48.

Eco, U. (1976). Articulations of the Cinematic Code. Nichols, Bill, ed. Movies and Methods. An Anthology. Vol.I. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press, p. 590–606.

ffrench, P. (2020). Roland Barthes and Film: Myth, Eroticism and Poetics. Bloomsbury Academic.

Grossman, E. (2015). Roland Barthes et les Cahiers du cinéma [available online: https://halshs.archives-ouvertes.fr/halshs-01421416/document].

Howells, R. (2003) Visual Culture. Cambridge: Polity.

Jakobson, R. (1966). Linguistics and Poetics. T. Sebeok (Ed.). Style in Language Cambridge: Massachusetts Institute of Technology Press, p. 350–377.

Kirsten, G. (2018) Barthes’ Early Film Semiology and the Legacy of Filmology. Metz. Tröhler, Margrit and Guido Kirsten, eds. Christian Metz and the Codes of Cinema. Film Semiology and Beyond. Amsterdam: Amsterdam University Press, pp. 127–144.

Kristeva, J (1969). Sèméiotikè. Recherches pour une sémanalyse. Paris: Seuil.

Marie, M., and Vernet, M. (1990). Entretien avec Christian Metz. Iris, no. 10, pp. 271–97.

Metz, Christian (1970). Au-delà de l’analogie, l’image”, in [Beyond the Analogy, the Image]. Communications, No. 15, pp. 1–10.

Metz, Christian (1974). Problems of Denotation in the Fiction Film. Film Language: A Semiotics of the Cinema, trans. by Michael Taylor. New York: Oxford University Press, p.108–146.

Metz, Ch. (1982). The Imaginary Signifier. Psychoanalysis and Cinema (translated by Celia Britton, Annwyl Williams, Ben Brewster and Alfred Guzzetti). Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press.

Pierre, S. (1971). Éléments pour une théorie du photogramme. Cahiers du cinéma, no. 226– 227, pp. 75–83.

Rabaté, J.-M. (1997). Introduction. Rabaté, J.-M., ed. Writing the Image after Roland Barthes. University of Pennsylvania Press, pp. 1–16.

Завантаження

Опубліковано

02.02.2024

Номер

Розділ

РЕЦЕПЦІЇ СУЧАСНОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ В УКРАЇНІ