ЦІННІСНІ ВИМІРИ КУЛЬТУРИ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

  • Ірина Маслікова Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-9463-5223

DOI:

https://doi.org/10.17721/UCS.2023.2(13).02

Ключові слова:

якість освіти, культура якості освіти, культурна місія університету, «внутрішні цінності освітньої діяльності», інструментальні цілі університету

Анотація

У статті аналізуються зміни соціокультурного контексту у функціонуванні сучасного університету, які сприяють актуалізації питань розвитку культури якості та її забезпечення. Виявляються проблеми оцінювання якості вищої освіти, які виникають через недостатню артикульованість сутності "якості освіти" і "культури якості освіти" у міжнародних стандартах та національному законодавстві. Мета дослідження – визначити сутність і виміри культури якості як необхідного елементу реалізації місії сучасного університету. Результати. Зазначається, що в сучасних процесах забезпечення якості освіти та її оцінювання спостерігається надмірна зосередженість на суто управлінських процедурах, унаслідок чого виникають загрози для реалізації культурної місії сучасного університету та втрати мотивації до достеменної академічної діяльності. Розгляд комплексної освітньої діяльності крізь призму якості результатів навчання та якості процесів дослідження, викладання, навчання, оцінювання відкриває перспективи теоретичного обґрунтування вимог якості за допомогою теорій консеквенціалізму та етики чесноти. Демонструються можливості обґрунтування якості освіти з позицій спільного блага всіх заінтересованих суб'єктів, по-перше, як максимізації інструментальних благ для всіх учасників освітнього процесу та, по-друге, як невпинного вдосконалення членів університетської спільноти в комплексній спільній діяльності, заснованій на "внутрішніх" цінностях. У такий спосіб університет здатний реалізовувати свою місію, що може поєднувати інструментальні "зовнішні" й самодостатні "внутрішні" цінності-цілі. В такій спосіб зрозуміла якість освіти дозволяє розширити фокус розгляду сутності культури якості, яка є унікальною для кожного університету. Культура якості, будучи елементом організаційної культури, несе на собі відбиток системи цінностей національної культури, системи цінностей тієї професійної діяльності, до якої університет готує майбутніх фахівців, системи цінностей субкультур, що виникають всередині самого університету (академічні групи, кафедри, факультети; викладачі, студенти, адміністрація тощо). З огляду на багатовекторну інкорпорованість членів університетської спільноти в систему соціальних відносин пропонується розглядати культуру якості крізь призму чотирьох структурних елементів – ціннісного, нормативного, знаково-символічного та управлінського складника. Ураховуючи негомогенний характер культури якості кожного університету залишається проблемним її оцінювання як з боку самого університету, так і зовнішнього спостерігача. 

Посилання

Авшенюк, Н. (2020). Про якісну вищу освіту. Офіційний сайт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. https://naqa.gov.ua/2020/06/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%83-%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83/

Єременко, О. (2023) Шлях до культури якості освіти. ОСВІТА.UA 2023.05.08. https://osvita.ua/blogs/89054/

Макінтайр, Е. (2002). Після чесноти: дослідження з теорії моралі, пер. з англ. за наук. ред. В. Малахова. Дух і літера.

Маслікова, І. (2018). У пошуках спільного блага: етичні колізії соціальних практик: монографія. Міленіум.

Маслікова, І. (2021). Шляхи розвитку культури якості освіти та академічної доброчесності в сучасному університеті. Українські культурологічні студії. № 2 (9), с. 63–67.

Про вищу освіту, Закон України (2014, 1 липня) (Україна). ВВР, 37–38. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG) (2015). ТОВ "ЦС". Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European HigherEducation Area (ESG) (2015). CS Ltd. https://www.britishcouncil.org.ua/sites/default/files/standards-and-guidelines_for_qa_in_the_ehea_2015.pdf

Стратегія Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до 2022 р. (2023). Офіційний сайт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. https://naqa.gov.ua

Hofstede, G. (2001). Culture's consequences: Comparing values, behaviors, institutions, and organizations across nations, 2nd ed., Sage Publications.

Newton, J. (2007). What is quality? Embedding quality culture in higher education. A selection of papers from the 1st European forum for quality assurance. European University Association, р. 14–19.

Nichols, T. (2017). The death of expertise: the campaign against established knowledge and why it matters. Oxford University Press.

Nygren-Landgärds, Ch., Mårtensson, L. B., Pyykkö, R., Bjørnestad, J. O. & von Schoultz, R. (2022). ality culture at Nordic Universities. European Journal of Higher Education. DOI: 10.1080/21568235.2022.2116066, pp. 1–20.

Quality Culture in European Universities: A Bottom-Up Approach Report on the Three Rounds of the Quality Culture Project 2002–2006 (2006). EUA Publications 2006. https://eua.eu/resources/publications/656:quality-culture-in-european-universities-a-bottom-up-approach.html

Sattler, C., Sonntag, K. (2018). Quality Cultures in Higher Education Institutions. Development of the Quality Culture Inventory Geographies of the University, Vol. 12, рp. 320–327.

Schein, E. H. (2010). Organizational Culture and Leadership, 4th Edition, Jossey-Bass A Imprint Wiley.

Vettori, O., Lueger, M., Knassmüller, M. (2007). Dealing with ambivalences – strategic options for nurturing a quality culture in teaching and learning. Embedding quality culture in higher education. A selection of papers from the 1st European forum for quality assurance. Brussels, European University Association, р. 21–27.

Завантаження

Опубліковано

02.02.2024

Номер

Розділ

АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА