Трансцендентальні засади етики: від метафізики морального суб'єкта до трансценденталій як "верховних цінностей"
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2022.2(11).05Ключові слова:
деконструкція, сутність-субстанція, Я, моральний суб'єкт, етичне, трансценденталії, буття, благовоління, ерховні цінності, посутність-об'єктивністьАнотація
У статті досліджуються трансцендентальні умови можливості Я як суб'єкта моральної свідомості та етичних відносин між Я та Іншим. Піддається критиці постмодерністська методологія деконструкції онто-тео-телео-фало-логоцентризму, яка теоретично унеможливлює етику. Обґрунтовується необхідність повернення до трансцендентального способу філософування, зокрема метафізики сутності. Етичне ставлення з'являється тоді, коли полюс сутнісного усвідомлюється як полюс належного. Зазначається, що класична метафізична філософська традиція, усупереч розповсюдженим кліше, підкреслює примат існування над сутністю. Буття є основою сущого, логічним і онтологічним конститутивним принципом його існування. Трансценденталії буття – єдність, істина і благо – інтерпретуються як "верховні цінності". Буття сущого розуміється як священний дар людині, яке ми воліємо знати в його істинності та благості. Етичним аспектом знання-воління є благовоління, повага до цінності сущого як апріорі благого. Благовоління є фундаментом любові як безкорисливого ставлення до самобутності та безумовної цінності духовно-особистісного буття Іншого, а ширше – посутнісно-об'єктивного, відкритого ставлення до світу.
Посилання
Гете, Й.-В. (1981).Фауст. Київ, Дніпро, 386.
Макінтайр, Е. (2002). Після чесноти: Дослідження з теорії моралі. Київ, Дух і літера, 436.
Марченко, Д. (2010). Іконографія ангелів. Як зобразити невидиме. URL: http://surl.li/digfa.
Чорноморець, Ю. (2004). Основні категорії патристичної метафізики. Мультиверсум. Філософський альманах. Київ, Центр духовної культури, 42, 50–77.
Coreth, E. (1961). Metaphysik. Eine metodish-systematishe Grund-legung. Innsbruck / Wien / München, Tyrolia-Verlag, 672.
Deleuze, G. (1987). Introduction: Rhizome. Deleuse, G. & Guattari, F. A Thousand Plateaus. Capitalism and Schizophrenia. Trans. B. Massumi. University of Minnesota Press, 3–26.
Derrida, J. (2007). Jacques Derrida: Basic Writings. Ed. by Barry Stocker. Routlege, 456.
Foucault, M. (1969). What is an Author? URL: https://www.open.edu/openlearn/pluginfile.php/624849/mod_resource/content/1/a840_1_michel_foucault.pdf
Fromm, E. (1961). Marx's concept of man. New York, Frederick Ungar Publishing, 1–85. URL: https://www.marxists.org/archive/fromm/works/1961/man/index.htm
Gilson, É. (1971). The Philosophy of St. Thomas Aquinas. Trans. E. Bullough. URL: http://www.u.arizona.edu/~aversa/scholastic/gilson/
Hеidegger, M. (1993). Ten basic writings. HarperCollins, 464.
Hegel, G. (1977). Phenomenology of Spirit. Oxford University Press, 650.
Hengstenberg, H.-E. (1957). Philosophische Anthropologie. Stuttgart, 370.
Henrich, D. (2003). Between Kant and Hegel: Lectures on German Idealism. Harvard University Press, 420.
Hood, B. (2012). The Self Illusion: Why there is no 'you' inside your head. HarperCollins, 349.
Kant, I. (1990). Critique of practical reason. Liberal Art Press, 390.
Losev, A. (2003). Twelve Theses on Antique Culture. Translated to English by Oleg Kreymer and Kate Wilkinson. Arion: A Journal of Humanities and the Classics. Vol. 11, 1, 55–70.
Löwith, K. (1998). Martin Heidegger and European Nihilism. Ed. by R. Wolin. Columbia University Press, 304.
Maritain, J. (1947). Existence and the Existent. Trans. by Lewis Galantiere and Gerald B. Phelan. Image Books division of Doubleday & Co., 270.
Maximus the Confessor (1985). Selected Writings (Classics of Western Spirituality). Ed. George C. Berthold. Paulist Press, 256.
Scheler, M. (1950). Nature et formes de la sympathie. Paris, Payot, 384.
Sumit, P. (2019). Why did Jean Paul Sartre turn a believer prior to his death? URL: https://www.milligazette.com/news/Opinions/16321-why-did-jean-paul-sartre-turn-a-believer-prior-to-his-death/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник: Українські культурологічні студії
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law
