Специфіка музичної інтерпретації картин Арнольда Бекліна Максом Регером
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2022.2(11).07Ключові слова:
композиторський стиль М. Регера, симфонічна поема, А. Беклін, програмність, інтерпретація, засоби музичної виразності, інструментальний циклАнотація
У статті розглянуто взаємодію мистецтв на прикладі програмного твору "Чотири симфонічні поеми за А. Бекліном" Макса Регера, написаного під враженням від картин швейцарського художника-символіста Арнольда Бекліна. Віднайдені нові перспективи у дослідженні композиторського стилю, індивідуального почерку музиканта. На основі аналізу музичного твору "Чотири симфонічні поеми за А. Бекліном" (1913) вдалося дослідити погляди М. Регера на твори образотворчого мистецтва у специфічних особливостях музичного рішення, роль візуальних вражень та їхнє місце у конструюванні музичних образів. Особливу увагу зосереджено на аналізі та використанні засобів музичної виразності. За допомогою культурологічного методу досліджень творчих біографій вдалося визначити вірний варіант картини "Острів мертвих" А. Бекліна, який послужив програмою для написання М. Регером його однойменної (третьої) поеми. Виявлена стильова орієнтованість композитора, що становить синтез романтичної емоційності з міцною опорою на конструктивно ясне та інтелектуальне. Проаналізовані різні, часом полярні, погляди на творчість М. Регера та віднайдена самобутня сутність мистецтва композитора. Прослідковано зв'язки композитора з образотворчим мистецтвом: завдяки міждисциплінарному підходу реконструйовано авторське сприйняття візуальних образів картин "Скрипаль-відлюдник", "Ігри у хвилях", "Острів мертвих" та "Вакханалія".
Посилання
Гуменюк, Т., Тишко, С. (2018). Музична культурологія в координатах гуманітарного мислення. Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1, 128–139.
Самойленко, О. (2011). Теорія музикознавчої інтерпретації як напрям сучасної герменевтики, Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2, 3–10.
Bagier, G. (1923). Max Reger. Klassiker der Musik. Stuttgart–Berlin, Deutsche Verlags-Anstalt, 318.
Dalhaus, C. (1980). Musik und Jugendstil. Sonderdruck. Zürich, Atlantis Verlag, 216.
Kurth, E. (1920). Romantische Harmonik und ihre Krise in Wagners "Tristan". Berlin, Max Hesses Verlag, 529.
Reger, M. (1956). Briefe zwischen der Arbeit. Bonn, Veröffentlichungen des Max-Reger-Instituts, 207.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник: Українські культурологічні студії
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law
