Те, що залишається за текстами: люди і долі
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2022.2(11).16Ключові слова:
Інтерв'юАнотація
Ідея цієї розмови виникла, коли мені доручили підготувати доповідь про розвиток етичної думки на кафедрі етики, естетики та культурології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після опрацювання текстів фахівців-етиків, які викладали в університеті, стали цікавими їхні образи, характери, долі – особистісний вимір ними зробленого, переломлення текстів і доль у житті кафедри, з якою я пов'язана вже чверть століття.
Мемуарної літератури на цю тематику практично немає. Окремі наукові дослідження лише опосередковано виходять на питання, які мене зацікавили. Монографія про Київську світоглядно-гносеологічну школу [Губерський, Кремень… 2019] дає загальну ідейну картину розвитку нашої кафедри. У недавньому інтерв'ю відомий український етик Віктор Аронович Малахов [Малахов… 2021] побіжно згадує середовище етиків на кафедрі часів свого студентства і далі називає фахівців, які працювали в етиці.
Викладачі-етики, які стояли біля витоків кафедри, переважно вже відійшли у засвіти. Мало хто може розказати про них, окрім їхніх текстів статей, монографій, навчальних програм викладання етики. А інтерес до їхніх персоналій – більше, ніж моя особиста допитливість. Сучасність актуалізує такий модус культури пам'яті, коли "динаміка пригадування і забуття" [Assmann 2006: 52] зумовлює ретроспективну увагу до індивідуальних людських доль із їхніми злетами і падіннями, до особистісного начала. Ідеться про образи, враження, які вони залишили по собі. Те, що залишається за текстами, але важливе для розуміння текстів.
Тому й відбулася ця розмова з Ларисою Тимофіївною Левчук, доктором філософських наук, професором, усе життя якої було пов'язане з університетом. Після закінчення навчання на історико-філософському факультеті університету (відділення філософії) у 1962 р. вона пропрацювала більше п'ятдесяти років на нашій кафедрі (до 2015), з них двадцять сім із половиною років (1976–2002) очолювала її.
Первинно розмова планувалася тематично вузькою, концентрованою на етиці та етиках кафедри. Однак знаний фахівець з естетики, Лариса Тимофіївна не могла залишити поза увагою ту галузь, якій присвятила все своє творче життя. Тому інтерв'ю охопило широкий спектр питань життя кафедри минулого століття.
Посилання
Аболина, Т. (1992). Исторические судьбы нравственности: Философский анализ нравственной культуры: монография. Киев, Лыбидь, 196.
Горбатова, Л. (1983). Диалектическая природа этических категорий и их роль в освоении нравственной культуры. Диалектика и этика. Под ред. Ж. Абдильдина, Л. Архангельского. Алма-Ата, Наука.
Горбатова, Л. (1979). Моральні принципи соціалістичного суспільства. Київ, Політвидав України, 135.
Губерський, Л., Кремень, В., Конверський, А. та ін. (2019). Київська світоглядно-гносеологічна школа другої половини ХХ століття: монографія. Київ, КНУ, 240.
Канарский, А. (2008). Диалектика эстетического процесса. Киев, Мироновская типография, 378.
Кудін, В. (1969). Бесіди про естетику. Київ, 223.
Кудін, В. (1967). Естетика. Київ, 330.
Левицкая, А. (1990). Моральное развитие личности: методологический анализ: дис. Доктора филос. наук: 09.00.05. Киев, 309.
Левчук, Л. (1980). Психоанализ и художественное творчество: критический анализ. Киев, Вища школа, 157.
Левчук, Л. (2011). Українська естетика: традиції та сучасний стан. Монографія. Черкаси, МАКЛАУТ, 340.
Левчук, Л. (1978). У творчій лабораторії митця: монографія. Київ, Мистецтво, 135.
Левчук, Л., Гриценко, В., Єфименко, В. та ін. (1997а). Історія світової культури: Культурні регіони; навч. посібник. Керівник авт. кол. Л. Левчук. Київ, Либідь, 448.
Левчук, Л., Кучерюк, Д., Панченко, В. (1997б). Естетика: підручник. За заг. ред. Л. Левчук. Київ, Вища школа, 399.
Левчук, Л., Шангин, С., Канарский, А. (1985). Искусство и творческая активность масс. Киев, Вища школа, 200.
Линчук, Е. (1980). Ответственность субъекта науки в эпоху научно-технической революции: Автореф. дис. ... канд. филос. наук: 09.00.02. Киев, МВ и ССО УССР, КГУ им. Тараса Шевченко, 22.
Малахов, В., Сіморіз, О., Дмитренко, С. та ін. (2021). Етика в дослідницьких практиках 60–80-х років. Sententiae, 40 (3), 162–179.
Морально-эстетические проблемы творчества (1981). Руковод. авт. коллектива Л. Левчук. Киев, Вища школа, 184.
Панченко, В. (1998). Мистецтво в контексті культури: монографія. Київ, ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 192.
Смольняков, А., Федоренко, Е. (1982). Врачебная этика. Kиев, Здоров'я, 96.
Федоренко, Е. (1983). Профессиональная этика. Киев, Вища школа, 216.
Федоренко, Є. (1963). Моральні основи радянської сім'ї. Київ, 48.
Фортова, А. (1984). Диалектическое единство нравственного и эстетического: Дис. … доктора филос. наук: 09.00.05. Киев, КГУ им. Тараса Шевченко, 404.
Фортова, А. (1981). О диалектическом единстве этического и эстетического. Киев, Вища школа, 150.
Фортова, О. (1977). Моральні проблеми художньої творчості. Київ, Мистецтво, 156.
Assmann, A. (2006). Der lange Schatten der Vergangenheit. Erinnerungskultur und Geschichtspolitic. München, Verlag C.H.Beck oHG, 320.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник: Українські культурологічні студії
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law
