Можливості та обмеження культурології для переосмислення радянської спадщини
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2021.2(9).04Ключові слова:
культурологія, декомунізація, переосмислення, культурні дослідженняАнотація
Присвячено відповідям на два запитання: що не так з перекладом культурології англійською мовою як культурних досліджень? І яким чином дискурс культурології може бути корисний в процесі декомунізації? Досліджено проблему конкретних культурних форм адаптації і використання термінології культурології. Мета цього тексту – показати концептуальні відмінності культурології від культурних досліджень, а також описати можливості дискурсу культурології для роботи з переосмислення радянського спадку. Культурологія з'явилася в західній академічній традиції, але великого поширення набула на пострадянському просторі. Пострадянська ситуація може вивчатися в межах пост-колоніального дискурсу. Дискурс культурології сприяє створенню певного бачення соціальної реальності. З одного боку, культурна ідентичність розглядається як нормативна вимога для задоволення певних соціокультурних потреб, реалізації історичних ідеалів, перевірених століттями. Але, з іншого боку, культурна ідентичність трактується як нескінченний процес соціального формування і пошуку відповідей на нові запитання і соціальні виклики. Перший підхід більш характерний для культурології, а другий – для культурних досліджень.
Посилання
Гройс Б. Gesamtkunstwerk Сталин / Б. Гройс. – М.: Ad Marginem, 2013. – 168 c.
Грыгаровіч Я. Д., Смолік А. І. Прыкладная культуралогія / Я. Д. Грыгаровіч, А. І. Смолік. – Мінск: Адукацыя і выхаванне, 2005. – 228 c.
Кондаков И. В. Российская культурология как феномен отечественной культуры [Електронний ресурс] // Культурологический журнал. – 2011. – №6 (4). – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/rossiyskaya-kulturologiya-kak-fenomen-otechestvennoy-kultury/viewer
Лыч Л. Беларуская нацыянальная ідэя: тэарэтычны і практычны аспекты / Л. Лыч. – Мінск: [б. в.], 2010. 447 c.
Переверзев Е. В. Современный культурологический анализ дискурса / Е. В. Переверзев // Современный дискурс-анализ. – 2009. – № 1 (1). – C. 65–74.
Уайт Л. А. Избранное : Эволюция культуры / Л. А. Уайт. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2004. – 1064 c.
Уайт Л. А. Понятие культуры / Л. А. Уайт // Вопросы социальной теории. – 2009. – № 1 (3). – C. 95–124.
Шапинская Е. Н. Культурология после постмодернизма [Електронний ресурс]. / Е. Н. Шапинская // Культурологический журнал. – 2010. – № 1 (1). – Режим доступу: http://cr-journal.ru/files/file/01_2011_11_59_31_1295513971.pdf
Laruelle M. The Discipline of Culturology: A New 'Ready-Made Thought' for Russia / M. Laruelle // Diogenes. – 2004. – № 4 (51). – C. 21–36.
Marcuse H. The aesthetic dimension: Toward a critique of Marxist aesthetics / H. Marcuse. – Boston: Beacon Press, 1978. – 88 c.
Ousmanova A. Crossing Borders, Shifting Paradigms: The Perspectives of American Studies / Cultural Studies in Eastern Europe /A. Ousmanova // American Studies International. – 2003. – № 1–2 (XLI). – C. 64–81.
Scherrer J. Kulturologie: Russland auf der Suche nach einer zivilisatorischen Identität / J. Scherrer. – Göttingen: Wallstein, 2003. – 188 c.
White L. A. The Science of Culture: A Study of Man and Civilization / L. A. White. – New Providence, N.J: Grove Press, 1949. – 460 c.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник: Українські культурологічні студії
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law
