Культурфілософські витоки й настанови ранньої творчості П. Тичини: "Тайная вечеря, гільйотинні дні"
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2020.2(7).05Ключові слова:
культурфілософія, тичинознавство, рання творчість П. Тичини, міт, мітотворчість, література УСРР епохи "Розстріляного Відродження", модерн, постмодерн, соцреалізмАнотація
Досліджено культурфілософські витоки та настанови ранньої творчості П. Тичини, а саме як зумовлюючі її події та явища вітчизняного й зарубіжного етно- і професійно-культурного життя, культурфілософські ідеї і вчення, так і оприявлені в творах поета першої третини ХХ ст., головним чином, збірках поезій 1918–1924 рр., його культурфіло- софські погляди. У світлі оцінювання головних здобутків тичинознавства виконано культурологічно-філософсько-літературознавчий аналіз етапів ідейно-художньої еволюції П. Тичини цього періоду: 1. становлення (чернігівсько- київський): 1906–1916; 2. творчого піднесення і розквіту (київський): 1917–1921; 3. занепаду і кризи (києво-харківський): 1922–1929, – розглянуто дві групи джерел формування культурфілософських настанов його ранньої творчості. Перша – вітчизняна й зарубіжні етнокультури у складі трьох підгруп фольклору: 1. український; 2. зарубіжний (інші слов'янські народи); 3. зарубіжний, головним чином, народів Близького та Середнього Сходу (вірменський, турецький, індійський). Друга – вітчизняна й зарубіжні професійні культури, а останні – у складі підгруп: 1. російської; 2. европейської та північноамериканської; 3. східної (Близький, Середній і Далекий Схід). Відтворено та висвітлено початкові етапи еволюції культурфілософського кредо П. Тичини – митця-символу та міту модернізму і соцреалізму в літературі й культурі УСРР: від неоязичницько-християнського києво-українського націонал-патріотичного міту до націонал-комуністичної пантеїстично-матеріалістичної космогонії.
Посилання
Вдовиченко Г. В. Культурфілософська спадщина філософів УСРР епохи "Розстріляного Відродження" : монографія / Г. В. Вдовиченко. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2015. – 511 с.
Вдовиченко Г. В. Післямова. "Хай стрінуть, як росу в маю, всю душу сонячну твою..." / Г. В. Вдовиченко // Сергій Шиковець. Буття Павла Григоровича: осмислення життєвого і творчого шляху Тичини. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2014. – С. 133–138.
Вдовиченко Г. В. Творча спадщина П. Тичини як об'єкт істори- ко-філософського дослідження В. Юринця / Г. В. Вдовиченко // Дні науки філософського факультету – 2007: Міжнар. наук. конф. (18– 19 квітня 2007 р.): Матеріали доповідей і виступів. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2007. – Ч. ІV. – С. 6–8.
Вдовиченко Г. В. Філософські настанови ранньої творчості П. Тичини як об'єкт модерно-постмодерного мітотворення / Г. В. Вдови- ченко // Українські культурологічні студії. – 2019. – Вип. 2(5). – С. 5–11.
З любов'ю і болем: Спогади про Павла Тичину [упор. М. Павленко]. – К. : Міленіум, 2007. – 350 с.
Клочек Г. "Душа моя сонця намріяла...": Поетика "Сонячних кларнетів" Павла Тичини / Г. Клочек. – К. : Дніпро, 1986. – 367 с.
Корсунська Б. Філософські мотиви у творчості Павла Тичини / Б. Л. Корсунська. – К. : Наук. думка, 1977. – 226 с.
Костенко Н. Поетика Павла Тичини. Особливості віршування / Н. В. Костенко. – К. : Вища школа, 1982. – 256 с.
Ольшевський І. Павло Тичина: нові штрихи до містичного пор- трета // І. Ольшевський. – Луцьк : ВМА "Терен", 2012. – 184 с.
Ольшевський І. Павло Тичина: таїна життя і творчості // І. Оль- шевський. – Луцьк : ВМА "Терен", 2005. – 140 с.
Павлові Тичині. Збірник, присвячений сімдесятиріччю з дня на- родження і п'ятдесятиріччю літературної діяльності поета [упор. О. Килимник]. – К. : Рад. письменник, 1961. – 391 с.
Плющ Л. Його таємниця, або "Прекрасна ложа" Хвильового / Л. Плющ. – К. : Факт, 2006. – 872 с.
Про Павла Тичину: статті, нариси, спогади [упор. Г. Донець]. – К. : Рад. письменник, 1976. – 296 с.
Співець єдиної родини: статті, есе, спогади, художні твори про П. Г. Тичину. – К. : Рад. письменник, 1981. – 303 с.
Співецьновогосвіту:спогадипроПавлаТичину[упор.таприм. Г. Донця]. – К. : Дніпро, 1971. – 512 с.
Степняк М. До проблеми поетики Павла Тичини / М. Степняк // Червоний шлях. – 1930. – No 5–6, No 11–12.
Тельнюк C. "Молодий я, молодий..." (Поетичний світ Павла Тичини (1906–1925) / С. В. Тельнюк. – К. : Дніпро, 1990. – 424 с.
Тельнюк C. "Неодцвітаюча весно моя...": Роман-есе про Поета і його Дружину / С. Тельнюк. – К. : Рад. письменник, 1991. – 335 с.
Тельнюк C. Павло Тичина. Біографічна повість / С. Тельнюк. – К. : Молодь, 1979. – 336 с.
Тельнюк C. Павло Тычина. Очерк поэтического творчества / С. Тельнюк. – М. : Худ. лит-ра, 1974. – 277 с.
Тельнюк C. Червоних сонць протуберанці. Чотири зустрічі з Павлом Тичиною / С. Тельнюк. – К. : Рад. письменник, 1968. – 189 с.
Тичина П. Зібрання творів : У 12 т. / П. Тичина. – К. : Наук. дум- ка, 1983–1990.
Тичина П. Із щоденникових записів / П. Тичина. – К. : Рад. пи- сьменник, 1981. – 430 с.
Тичина П. Сковорода. Симфонія / П. Тичина. – К. : Рад. пись- менник, 1971. – 404 с.
Хоткевич Г. Григорій Савич Сковорода (український фільософ). Короткий його життєпис і вибрані місця з творів та листів: з нагоди 125-літної річниці з дня смерти / Г. Хоткевич. – Харків : Союз, 1920. – 168 с.
Юринець В. Павло Тичина. Спроба критичної аналізи / В. Юри- нець. – Харків : Книгоспілка, 1928. – 115 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Вісник: Українські культурологічні студії
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law
