Дослідницькі перспективи культурологічної експертизи в контексті формування культурного простору міста

Анотація

У статті в контексті формування культурного простору міста здійснюється аналіз спектра об'єктів та проблем, які можуть (і потребують) бути в якості предмета уваги експертної діяльності в сфері культури. Висновується, що в епоху "раціонального хаосу" одна з центральних проблем сучасної міської культури – проблема споживацької навігації. Мова йде про виробничі та інформаційні "активи" міського населення в якості творця і споживача. Культурний простір сучасного міста характеризує переважання еклектики, колажності. У ньому переплітаються численні інтереси і потреби різних груп населення. Вони є не завжди рівноправними в гетерогенному сучасному міському просторі, напружено співіснуючи. Культурологічна експертиза – інстанція, трансверсальна (пронизуюча) за своїм характером, яка, враховуючи культурні, дискурсивні, знаково-символічні та ін. відмінності, проходячи крізь товщу їхньої біполярності, партикулярності, знаходить експертне підґрунтя для їхнього конструктивного співіснування через взаємозбагачення і взаємодоповнення. Питання культурологічного експертного знання розглядається в контексті оптимізації використання культурного капіталу міста, зняття обмежень доступу до його ресурсів, створення інструментів протидії "бізнес-колонізації культури".

Зазначається, що дієвим механізмом креативізації одноманітного міського середовища стали сучасні візуальні практики. Дослідження ґрунтується на розумінні того, що взаємодія просторової композиції міста, її елементів, дизайн-форм, історично-архітектурного контексту не є лише потребою розвитку науково-теоретичного дискурсу. Планування міського простору, різноманітних елементів його ландшафту візуалізується в цілісне обличчя міста, яке, в свою чергу, є складовою картини світу мешканців міста. Якщо місто розглядати як складну багатофункціональну відкриту систему з цілою низкою проблем, які постійно осучасню- ються, то розв'язання цих проблем неможливе без отримання об'єктивної інформації, яка б надавала знання щодо ступеня врахування, під час будь-якого втручання в організацію міського предметно-просторового середовища, "людського фактора", того, наскільки ці зміни, відповідаючи на нові потреби і уявлення про комфортне життя нових мешканців міста, кардинально впливають на ціннісну якість цього життя, наскільки задіяні нові технології "працюють" не тільки на економічну ефективність, на створення сприятливих умов для ведення бізнесу, але й корелюють, в якості гармонійного елемента, з інтересами людського розвитку на довгострокову перспективу. В сучасних умовах розвитку суспільства культурологічна експертиза і є репрезентантом соціальної затребуваності культурологічного знання.