До питання актуальності сучасних компаративних досліджень
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2019.1(4).04Ключові слова:
порівняльно-історичний метод, компаративний метод, компаративні дослідження, компаративістика, спілкування, діалог, комунікаціяАнотація
Статтю присвячено аналізу актуальності компаративних досліджень в сучасних умовах глобального світу. Визначаються іманентні для будь-якої культури форми спілкування, освоєння чужого досвіду культурного буття, міжкультурні взаємовпливи. Осмислюється культуротворчий характер комунікативної, діалогічної природи західної культури як важлива засада появи порівняльно-історичного методу вивчення культурної різноманітності. Акцентується увага на продуктивному досвіді культурної взаємодії, започаткованому у Давній Греції і розвинутому подальшими наступниками у західному світі. Прослідковується історія розвитку компаративної традиції через окреслення основних чинників, які у своїй сукупності сформували сприятливу основу для появи системних наукових досліджень за допомогою компаративного методу. Вказуються основні тенденції сучасних компаративних розвідок і невирішені проблеми.Позначаються напрями евристичного розвитку подальших перспектив даного методу культурологічного аналізу.
Посилання
Ахутин А. Европа – форум мира / А. Ахутин – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2015. – 88 с.
Біблер В. Культура. Діалог культур / В. Біблер – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. – 368 с.
Вальденфельс Б. Топографія чужого: студії до феноменології Чужого / Б. Вальденфельс – К.: ППС-2002, 2004. ‒ 206 с.
Озадовська Л. В. Парадигма діалогічності в сучасному мисленні: Монографія / Л. В. Озадовська – К.: Вид. ПАРАПАН, 2007. – 164 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Вісник: Українські культурологічні студії

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law