Буття в сільській культурі та мистецтві: перспектива литовської філософії

Анотація

У статті аналізується литовська філософія буття в сільській культурі і мистецтві. Литовський філософ Арвідас Шльогеріс, слідуючи за Мартіном Гайдеґґером, перебуває в онтологічному прагненні схопити Буття поза містом, в сільській місцевості та у візуальному мистецтві живопису, яке виражає Буття в природі. Французький живописець Поль Сезанн служить йому прикладом у такому прагненні. Картина сосни, на його думку, повинна мати більшу глибину Буття, ніж оригінальна сосна в Провансі, де Сезанн писав її. Якщо у Гайдеґґера прикладом Буття в живописі була пара черевиків Ван Гога, то приклад Шльогеріса ‒ сосна Сезанна. Критичний пафос статті заснований на аргументі, що Гайдеґґер і його литовський послідовник Шльогеріс не торкалися того, як розвивалися імпресіоністська концепція і техніка живопису і як залишилася тільки одна художня концепція з багатьох. Гайдеґґер використовував пару черевиків Ван Гога, а Шльогеріс використовував сосну Сезанна для того, щоб проілюструвати філософію мистецтва буття. Однак такий підхід нехтує тим фактом, що обидва ці художники належать до однієї й тієї ж школи в історії європейського живопису ‒ імпресіонізму, тому несправедливо звеличувати їх як єдино здатних виразити Буття в живописі.