Морально-релігійні мотиви у творчості Дж. Р. Толкієна: культурний контекст

Анотація

У  статті  розглядаються головні  моральні  та релігійні  теми  романів Толкієна"Володар перстенів"  та "Сільмариліон". Проаналізовано,  що Толкієн  дотримується християнської  традиції, розділяючи  погляди  св. Августина  на  зло  як нестачу  добра. Прояснюється антиніцшеанська позиція Толкієна, де зло прирівнюється до "волі до влади", а добро асоціюється з чеснотами покори і служіння. Показана авторська інтерпретація класичного сократівського запитання: чи будуть люди вести доброчесне життя, отримавши всемогутність,  і  чому моральне  життя  краще за  аморальне.  За Толкієном,  моральні обов’язки  людини тісно пов’язані з усвідомленням нею свободи і смертності, які розглядаються як дар, що уможливлює вихід за межі абсурдності"дурної безкінечності" (Гегель) матеріального детермінованого існування. У  свою чергу, поняття  дару відсилає до метафізичної картини світу, де визнається божественне буття і його провіденційне втручання в хід земної історії. Одне з проявів божественного Провидіння– т. зв. "евкатастрофа" (Толкієн), дивовижне спасіння від трагедії, цілюща розрада, що повертає людині осмисленість і радість буття. Висловлюється думка про те, що спасіння можна тлумачити в романтичному ключі як точку перетину траєкторій мистецтва й природи, коли чарівна казка втілюється в життя, а життя починає будуватися за законами чарівної казки.