Вернакулярний сад як елемент міського ландшафту (порівняльний аналіз прикладів у Києві та Пряшеві)
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2024.1(14).09Ключові слова:
атмосфера, місто, середовище, сад, міський ландшафт, вернакулярнийАнотація
Вступ. Метою статті є порівняння вернакулярного садівництва в міських ландшафтах України та Словаччини через його здатність посилювати залучення мешканців і зменшувати рівень байдужості та відчуження. Методи. Ключовою для дослідження є ідея С. Лехтінен про міську естетику як компроміс, що підкреслює важливість взаємодії з недосконалістю міста для досягнення міської гармонії. Дж. Джексон і П. фон Бонсдорф пропонують контрастні погляди на концепти ландшафту та міського середовища. Кертон вводить поняття "вернакулярний ландшафт", тоді як Маколі наголошує на втіленому досвіді прогулянки містом. Думки Феннера про сад збагачують дискусію, підкреслюючи його історичний резонанс та естетичну привабливість. У тексті застосовано міждисциплінарний підхід до аналізу вернакулярних садів з опертям на концепції Фуко та Гайдеґера, щоб забезпечити комплексне розуміння їхнього соціально-культурного та естетичного значення в міських ландшафтах. Результати. Вернакулярні сади в київському мікрорайоні Русанівка відіграють значну роль у перетині приватного та громадського простору через призму турботи. На тлі війни в Україні ці сади символізують стійкість і спротив. Протиставляючи вернакулярні практики садівництва в Києві та Пряшеві, автор підкреслює їхні відмінні характеристики, що відображають відповідні міські ландшафти. Київські сади репрезентують індивідуальні ініціативи на противагу радянським садівничим та містобудівним традиціям, а пряшівські сади плавно інтегруються в міську тканину з фокусом на постсоціалістичній архітектурі та індивідуальній творчості. Висновки. Дослідження вернакулярних елементів міського ландшафту, зокрема – вернакулярного саду та практики вернакулярного садівництва, реалізується через поєднання різних підходів і дисциплін: урбаністичної, негативної та феноменологічної естетики, культурної антропології та культурних досліджень навколо ландшафту, а також практичних методів інтерв'ю та ходіння містом, дозволило визначити вернакулярний сад саме як місце, створене творчим суб'єктом у міському ландшафті. Він набуває статусу гетеротопії та місця, яке дозволяє зануритися в міське середовище, ідентифікуватися з ним та відчути його атмосферу.Посилання
Andrzejewski, A., & Salwa, M. (2020). What is Urban Atmosphere? Contemporary Aesthetics, Special Volume 8 (Urban Aesthetics). https://contempaesthetics.org/2020/07/16/what-is-an-urban-atmosphere/
Berleant, A. (2011). Negative aesthetics and everyday life. Aesthetic Pathways, 1(2), 75–91. http://doi.org/10.17613/M6CJ87K6H
von Bonsdorff, P. (2007). Urban Richness and the Art of Building. In The aesthetics of human environments (рp. 66–78). Broadview.
Butsykina, Y. (2023). The Vernacular Garden during the War: Heterotopia, Space of Care and Relational Symbol of Non-Violent Resilience. Culture and Dialogue, 11(1), 151–161. https://doi.org/10.1163/24683949-12340132
Butsykina Y. (2021). Ukrainian urban vernacular garden: reconsideration in the conditions of full-scale war. Ukrainian Cultural Studies, 11(2), 8–12. [Буцикіна, Є. (2021). Український міський вернакулярний сад: переосмислення в умовах повномасштабної війни. Українські культурологічні студії, 11(2), 8–12]. https://doi.org/10.17721/UCS.2022.2(11).02
Cureton, P. (2014). Representing Vernacular Landscape in New Towns. Paper presented at European Council of Landscape Architecture Schools. http://www.eclas.org/
van Emmerik, C. (2021). Aesthetics from the interstices: The making of a home in a Palestinian refugee camp. Everydayness. Contemporary aesthetic approaches, 3, 207–221. TrE-Press.
Fenner, D. (2023). Gardens and Plasticity. Contemporary Aesthetics, 21. https://contempaesthetics.org/2023/01/15/gardens-and-plasticity/
Fenner, D. (2022). The Aesthetic Impact of the Garden of Eden. Contemporary Aesthetics, 20. https://contempaesthetics.org/2022/03/24/the-aesthetic-impact-of-the-garden-of-eden/
Foucault, M. (1984). Of Other Spaces: Utopias and Heterotopias. Architecture, Mouvement, Continuité, 5, 46–49.
Heidegger, M. (1971a). Building Dwelling Thinking. In Poetry, Language, Thought (pp. 143–162). Harper & Row.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Євгенія Буцикіна

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law