Конфігурації особистого, публічного та професійного в персональних профілях користувачів фейсбуку: контент-аналіз

Автор(и)

  • Орися Грудка Національний університет "Києво-Могилянська академія"

DOI:

https://doi.org/10.17721/UCS.2024.1(14).11

Ключові слова:

соціальні мережі, фейсбук, культурні проблеми, саморепрезентація, соціокультурні трансформації, індивідуалізм, культурні практики, ідентичність

Анотація

Вступ. Соціальні мережі стали потужними платформами для саморепрезентації та самопрезентації. Дослідники зауважують, що соціальні мережі розмивають конвенційні межі між особистими і публічними питаннями та сферами життя. Емпіричний аналіз персональних профілів дозволяє зрозуміти, про які питання (особисті, публічні чи професійні) та в яких конфігураціях користувачі дописують у своїх соціальних мережах. Мета дослідження – проаналізувати мета-теми, типи дописів та загальні патерни конфігурацій у 15 персональних профілях українського фейсбук-простору. Методи. Застосовано контент-аналіз 50 послідовних дописів у кожному з 15 персональних профілів користувачів різного віку, професій та публічності. Дописи категоризовано за метатемами (особисте, професійне, публічне) та типами, які визначено в процесі аналізу, зокрема поширення інформації про свій проєкт, допис до пам'ятних дат, щоденникове звітування, щоденникове осмислення, мем, цитата, публіцистика, есеїстика та інші. Результати. Виявлено відмінності між стратегіями використання персонального профілю в публічних і непублічних осіб, зокрема непублічні користувачі частіше зосереджуються на особистих темах, публічні – на професійних. Ідентифіковано популярні типи дописів, як-от: щоденникове звітування, щоденникове осмислення, "мапування своїх", анонси проєктів. Виявлено, що просування власних проєктів, публіцистика та есеїстика, краудфандингові кампанії є більш поширеними серед публічних осіб, а щоденникове осмислення, поширення фото та мемів частіші поміж непублічних користувачів. Персональні профілі в соцмережах виконують низку функцій: виступають відповідниками живого спілкування і самопрезентації та щоденникової саморепрезентації, просторами для лідерства думок, долучення до колективних подій. Попри засвідчену різноманітність ведення профілів, кожен користувач демонструє цілісність і послідовність у своєму підході. Висновки. На відміну від модерних інституцій і просторів, сучасні соціальні мережі поєднують різні сфери життя (особисту, професійну і публічну) в одному просторі – одного персонального профілю і навіть одного допису. Це створює як нові можливості самопрезентації, так і виклики. Доцільні подальші емпіричні дослідження із залученням якісних методів для глибшого розуміння мотивацій і сприйняття користувачами персональних профілів.

Посилання

Богдан, О. (2015). Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?: посібник-довідник для громадських активістів та всіх зацікавлених. Дух і Літера.

Каплунов, Д. (2022). Королі соціальних мереж. Book Chef.

Boyd, d. (2008). Why Youth (Heart) Social Network Sites: The Role of Networked Publics in Teenage Social Life. In D. Buckingham (Ed.), The John D. and Catherine T. MacArthur Foundation Series on Digital Media and Learning (pp. 119–142). MIT Press. https://doi.org/10.31219/osf.io/22hq2

Buleen, C. (2024). Report: Young Social Users Would Rather Consume Content Than Create It. Clear Voice. https://www.clearvoice.com/resources/report-young-social-users-would-rather-consume-content-than-create-it/

Eco, U. (1986). Dreaming of the Middle Ages. In Travels in Hyperreality (pp. 61–72). Harcourt Brace. (Original work translated by W. Weaver)

Fothergill, R. A. (1974). Private chronicles: A study of English diaries. Oxford University Press.

Fuchs, C. (2009). Social Networking Sites and the Surveillance Society. A Critical Case Study of the Usage of Studivz, Facebook, and Myspace by Students in Salzburg in the Context of Electronic Surveillance. ICT&S Center Research Report.

Goffman, E. (1959). The Presentation of Self in Everyday Life. Doubleday.

Hollenbaugh, E. E. (2021). Self-Presentation in Social Media: Review and Research Opportunities. Review of Communication Research, 9, 80–98. https://doi.org/10.12840/ISSN.2255-4165.027

Humphreys, L., Gill, P., Krishnamurthy, B., & Newbury, E. M. H. (2013). Historicizing New Media: A Content Analysis of Twitter. Journal of Communication, 63(3). https://doi.org/10.1111/jcom.12030.

Hunter, J. H. (1992). Inscribing the self in the heart of the family: Diaries and girlhood in late-Victorian America. American Quarterly, 44(1), 51–81. https://doi.org/10.2307/2713180

Ibrahim, Y. (2021). Accounting the 'self': From diarization to life vlogs. Convergence: The International Journal of Research into New Media Technologies, 27(2), 330–342. https://doi.org/10.1177/1354856520947618

Kemp, S. (2020). More than Half of the People on Earth Now Use Social Media. DataReportal. https://datareportal.com/reports/more-than-half-the-world-now-uses-social-media?rq=social%20media

Motz, M. F. (1987). Folk expression of time and place: 19th-Century midwestern rural diaries. Journal of American Folklore, 100(396), 131–147. https://doi.org/10.2307/540918

van Dijck, J. (2013). The Culture of Connectivity: A Critical History of Social Media. Oxford University Press. https://doi.org/10.7146/mediekultur.v30i56.16314

Завантаження

Опубліковано

03.06.2024

Номер

Розділ

КУЛЬТУРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА КОМУНІКАЦІЯ

Як цитувати

Грудка, Орися. 2024. “Конфігурації особистого, публічного та професійного в персональних профілях користувачів фейсбуку: контент-аналіз”. Вісник: Українські культурологічні студії 1 (14): 70-77. https://doi.org/10.17721/UCS.2024.1(14).11.