Лінійна перспектива як естетична форма

Анотація

Вступ. У статті теоретично реконструйовано функціювання лінійної перспективи не лише як художнього прийому, що виникає та стає атрибутом живописних творів, починаючи з італійського Треченто Italian Tricento, зокрема робіт Джотто, а і як настанови, що формує порядок означників "часу картини світу". Метою статті є розкрити евристичний потенціал естетичної форми, що зорієнтована радше не на віддзеркалення наслідків трансформації економічного ландшафту, а на передбачення його трансформації та спрямування зусиль суб'єкта на його реорганізацію. Методологійні настанови роботи зорієнтовані на порівняння динаміки культурних форм крізь оптику мистецтвознавства та естетичної теорії, а також соціально-історичну реконструкцію контексту поза спробою запобігання вульгарно-соціологічному редукціонізму та економічному детермінізму. Такий ракурс дозволяє не лише прояснити співвідношення естетичного тексту і контексту, а й виявити потенціал першого в проясненні підтексту крізь артикулювання серійного принципу як естетичної цінності та просуванні модерної настанови історичної форми культурного виробництва та споживання. Методи. Аналізована художня настанова трансформувала не лише порядок означників живописного полотна (зокрема витіснила золоте тло, переважно наповнене геометричними фігурами, здійснила олюднення ілюзорного простору, наситила його математично вивіреними фігурами та предметами), а й порядок означуваних у логіці "картини світу" (реабілітація чуттєвого сприйняття, оголошення непогрішності infallible ока, автономізація бачення, домінування живописного простору, стискання часу до моменту тепер, уніфікація статусу окремої речі в загальному порядку, легітимація цілісних анти-метафізичних програм). Результати. Доведено зв'язок між антиметафізичною програмою лінійної перспективи в художньому вимірі та картезіанською гомологією простору в теоретичному. Підкреслено архітектонічний принцип лінійної перспективи: ритмічність геометричних фігур, стабільний баланс вузлових точок, nodal points, динаміка відтворень та повторень базових форм. Висновки. Автор дійшов висновку, що лінійна перспектива є не прийомом легітимації правильного бачення речей, а прийомом вочевиднення правильного порядку та масштабу світу в чіткій системі координат, зорієнтованим на уніфікацію та еквівалентний обмін у системі речей.