Кант та Зіммель: естетичне дослідження речі
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2024.2(15).06Ключові слова:
І. Кант , Г. Зіммель, естетичне дослідження, річ-у-собі, річ, твір мистецтва, рама картиниАнотація
Вступ. Тематичний та методологійний зсув, здійснений у критичній філософії І. Канта, є здобутком світової думки та невичерпним джерелом рефлексій соціальних і гуманітарних наук. Г. Зіммель неодноразово безпосередньо (з покликанням у назві) та опосередковано (зберігаючи кантівські настанови в проблематиці і методології) звертався до аналізу творів фундатора "коперніканського перевороту". У маленькій роботі "Рама картини" можна простежити потужний вплив естетичної концепції Канта та перспективи її переосмислення. Метою дослідження є виявлення особливостей естетичних підходів до досліджень речі двох великих німецьких мислителів у контексті зсуву соціальних та гуманітарних наук у логіці кризи дискурсу Модерну.
Методи. Методологійною основою дослідження є порівняльний аналіз настанов естетичного дослідження речі І. Канта та Г. Зіммеля. Оптика сучасної гуманітаристики, зокрема подальший рух гуманітарної думки щодо "критики абстракції естетичної свідомості" (Г. Гадамер) та обґрунтування онтологічного статусу твору мистецтва, а також його витоків і подальших перспектив культурної історії, дозволяє висвітлити "розрідження Модерну" (З. Бауман), передусім у зсуві предметних полів соціальних гуманітарних наук.
Результати. На засадах кантівських підходів щодо обґрунтування "автономності світу мистецтва" можна простежити своєрідність зіммелівського розуміння специфіки функціювання твору мистецтва порівняно з природним явищем. Вимоги до зовнішнього вигляду твору мистецтва як особливої форми речі поширюються на її оточення, у тому числі й раму картини. Зіммель докладно формулює вимоги щодо порядку означників рами картини.
Висновки. Порівняння підходів до естетичного дослідження речі І. Канта та Г. Зіммеля дозволяє виявити єдність їхніх вихідних тематик і методологійних настанов, а також зсув, що відбувається в підходах мислителів у розумінні дискурсу Модерну. Останній полягає у відмінності визнання субстанційного статусу речі у філософії та інструментальних засадах соціологічного підходу. Методологійні орієнтири культурних досліджень стають більш зрозумілі в цьому фундаментальному зсуві.
Посилання
Павлова О. (2019). HOMO PICTOR та культурна практика образу в концепції Готфріда Бьома. Культурологія. № 3. С. 8-14.
Павлова О. (2021). Роль розсудку в естетичному судженні у контексті класичної естетики. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. Вип. 1 (89). 23-34.
Foucault, M. (1984) What is Enlightenment? Princeton University Press https://assets.press.princeton.edu/chapters/s6787.pdf
Kant, I. (1913). Kritik der Urtheilskraft. Kant's Werke. Band V. Berlin, Druck und Verlag von Georg Reimer. https://www.gutenberg.org/files/55925/55925-h/55925-h.htm
Lash, S. (1900). Sociology of Postmodernism. Routledge.
Simmel, G. (1888). Das Wesen der Materie nach Kant's Physischer Monadologie. Norddeutschen Buchdruckerei, Berlin, 34. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1881/materie.htm.
Simmel, G. (1896). Was ist uns Kant? Vossische Zeitung. Berlin, Sonntagsbeilagen Nr. 31-33 vom 2.8., 9.8. und 16.8. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1896/kant.htm
Simmel, G. (1899). Kant und Goethe Allgemeine Zeitung. München, Beilagen Nr. 125, S. 1-5, Nr. 126, S. 3-6 u. Nr. 127, S. 4-7 vom 3.,5. u. 6.6. 1 https://socio.ch/sim/verschiedenes/1899/kagoe.htm.
Simmel, G. (1902). Der Bildrahmen - Ein ästhetischer Versuch. Der Tag. Nr. 541, 18. November, Berlin. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1902/bildrahmen.htm
Simmel, G. (1903 a). Die Grossstädte und das Geistesleben. Die Grossstadt. Vorträge und Aufsätze zur Städteausstellung. Jahrbuch der Gehe-Stiftung. Dresden, hrsg. von Th. Petermann, Band 9, 1903, S. 185-206, Dresden. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1903/grossstaedte.htm
Simmel, G. (1903b). Die Lehre Kants von Pflicht und Glück. Das freie Wort. Frankfurter Halbmonatsschrift für Fortschritt auf allen Gebieten des geistigen Lebens. Hrsg. Max Henning, 3. Jahrgang, Nr. 14 vom Oktober, Frankfurt am Main, 548-553. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1903/kant.htm;
Simmel, G. (1906 a). Nietzsche und Kant. Frankfurter Zeitung und Handelsblatt (Neue Frankfurter Zeitung), 50. Jg., No. 5 vom 6. Januar, 1. Morgenblatt, Feuilleton-Teil, Berlin, 1-2. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1906/nietzsche_kant.htm.
Simmel, G. (1906 b). Kant und Goethe. Die Zukunft, hrsg. von Maximilian Harden, No. 57 vom 24. Dezember, Berlin, 315-319. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1906/kant_goethe.htm; Georg Simmel, G. (1907). Die Ruine. Ein ästhetischer Versuch. Der Tag, No. 96 vom 22. Februar Erster Teil: Illustrierte Zeitung, Berlin. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1907/ruine.htm
Simmel, G. (1908 a). Brücke und Tür. Der Tag. Moderne illustrierte Zeitung. Nr. 683, Morgenblatt vom 15. September, Illustrierter Teil Nr. 216, Berlin, 1-3. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1909/bruecke_tuer.htm
Simmel, G. (1908 b). Über Goethes und Kants moralische Weltanschauung. Aus einem Vorlesungszyklus. Der Tag, No. 287 vom 21. August, Erster Teil: Illustrierte Zeitung, Berlin, https://socio.ch/sim/verschiedenes/1908/goethe_kant.htm; Kant und Goethe
Simmel, G. (1916). Kant und Goethe. Zur Geschichte der modernen Weltanschauung. Leipzig, Kurt Wolff Verlag, 117. https://socio.ch/sim/verschiedenes/1916/kant_goethe.htm.
Simmel, G. (1924). Sechzehn Vorlesungen gehalten an der Berliner Universität. Verlag von Duncker & Humblot München, Leipzig. https://www.projekt-gutenberg.org/simmel/kant/titlepage.html
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олена Павлова

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law