Де/окупація свідомості на прикладі "ленінопаду"

Автор(и)

  • Артем Богуцький Національний університет "Києво-Могилянська академія" https://orcid.org/0009-0002-8983-4759

DOI:

https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).02

Ключові слова:

культурний вимір, міждисциплінарність, культурні проблеми, культурні практики, "ленінопад", російсько-українська війна, соціокультурні трансформації, українська ідентичність

Анотація

Вступ. Представлене дослідження присвячене аналізу феномену "ленінопаду" як частини соціокультурних трансформацій українського простору пам'яті та деколоніальних студій. Проаналізовано фізичний та семантичний де/монтаж радянських монументів як одну з практик, пов'язаних з переосмисленням колективної пам'яті. Простежено взаємозв'язок між фізичною де/конструкцією радянських пам'ятників та трансформаціями, пов'язаними зі змінами суспільної свідомості в контексті де/колонізації. Актуальність цього дослідження зумовлена декількома чинниками. По-перше, демонтаж (семантичний та фізичний) пам'ятників В. І. Леніну і загалом пам'ятників, які є маркерами Російської імперії, є важливим етапом у процесі деколонізації України та однією з форм захисту національної ідентичності. По-друге, це явище активізувало академічні дискусії щодо ролі радянсько-імперської спадщини в сучасному українському комеморативному дискурсі. По-третє, "ленінопад" є одним з важливих факторів, що вплинув на подальші культурні та геополітичні трансформації в Україні та за її межами.

Методи. Для досягнення поставленої мети буде використано комплексний міждисциплінарний підхід. Концепція "місць пам'яті" П'єра Нора дозволяє проаналізувати радянські монументи як сконструйовані символи колективної пам'яті та визначити їхню роль у формуванні національної ідентичності. Теорія культурної пам'яті Алейди та Яна Ассманів надає широкий інструментарій для аналізу трансформаційних процесів, пов'язаних із колективними уявленнями про минуле. Теорія "символічного капіталу", запропонована П'єром Бурдьє, допомагає проводити аналіз трансформаційних процесів між соціальними агентами, пов'язаними зі змінами в монументальному ландшафті. Основними методами дослідження є культурологічний – для оцінювання змін у семантичному просторі та історико-порівняльний для аналізу явища "ленінопаду" в контексті деколонізаційних процесів.

Результати. Установлено, що явище "ленінопаду" зазнало низки трансформацій: стихійне руйнування пам'ятника Леніну на бульварі Шевченка 8 грудня 2013 року перетворилося на системний процес деколонізації, який підкріплений законодавчо. Простежено трансформації, яких зазнало українське соціокультурне середовище внаслідок змін, викликаних процесами деколонізації / деімперіалізації / дерадянізації. Наголошено на потребі продовження політики осмисленого очищення та захисту українського культурного середовища від зазіхань з боку Москви та її поплічників.

Висновки. Вивчення феномену "ленінопаду" підтверджує необхідність комплексного підходу до аналізу процесів, пов'язаних із деколонізацією символічного простору. Фізична деконструкція чи, навпаки, встановлення радянських монументів обов'язково супроводжується трансформаційними змінами культурних наративів. Результати дослідження можна використовувати для подальшого вивчення процесів деколонізації та поліпшення політики національної пам'яті як важливу частину в захисті національної ідентичності від російського імперського ресентименту.

Посилання

Александер, Дж. (2023). Цивільна сфера та перехід до миру: культурна травма та цивільне відновлення. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 3, 20–30, https://doi.org/10.15407/sociology/2023.03.20.

Арендт, Х. (2005). Джерела тоталітаризму. Дух і літера.

Ассман, А. (2012). Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам'яті. (Ксенія Дмитренко, Лариса Доронічева, Олександр Юдін, Пер. з нім.). Ніка-Центр. https://shron1.chtyvo.org.ua/Aleida_Assmann/Prostory_spohadu.pdf.

Бердяев, Н. (1990). Истоки и смысл русского коммунизма. https://surl.li/cdfjbc

Виноградов, Е. (2014). Немецкий культуролог Алейда Ассман о памяти и забвении. Deutsche Welle, https://p.dw.com/p/1DZvO.

Гайдай, О. (2018). Кам'яний гість. Ленін y Центральній Україні. K.I.C.

Гриценко, О., Гончаренко, Н., Кузнєцова, І. та ін. (2020.). Культура пам'яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація: монографія. Ін-т культурології НАМ України. https://icr.org.ua/wpcontent/uploads/2020/09/Book_2020_Grytsenko.pdf

Демчук, Р. В. (2021). Меморизація Леніна як ієротопічний проект. Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. Т. 4, 11–21. http://nrpcult.ukma.edu.ua/article/view/234589/233141

Карловский, Д. (2022). Путін пригрозив, що "навчить Україну декомунізації". Українська правда. https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/21/7324861/

Коннертон, П. (2004). Як суспільства пам'ятають (С. Шліпченко, Пер. з англ.). Ніка-Центр. (Серія "Зміна парадигми"; Вип. 7).

Кудинов, Д. (2015). Сколько всего памятников Ленину? Памятники В. И. Ленину. leninstatues.ru. https://lenin.tilda.ws/skolko#rec2947133

Левада-Центр. (2024). Конфликт с Украиной: основные показатели в июле 2024 года. Левада-Центр. https://www.levada.ru/2024/08/08/konflikt-s-ukrainoj-osnovnye-pokazateli-v-iyule-2024-goda/

Левада-Центр. (2024). Отношение к Сталину. Левада-Центр. https://www.levada.ru/2023/08/15/otnoshenie-k-stalinu/

Нагорна, Л. (2014). Поняття "місце пам'яті" в системі memory studies. Регіональна історія України, 8, 55–74. http://nbuv.gov.ua/UJRN/reisuk_2014_8_5

Нагорна, Л. (2012). Історична пам'ять: теорії, дискурси, рефлексії: [монографія]. ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Національний центр "Український Дім". Ukrainskiydim. https://www.uadim.in.ua/

Офіційний портал КМДА. "Майбутній Музей монументальної пропаганди СРСР розраховує на статус національного". https://kyivcity.gov.ua/news/maybutniy_muzey_monumentalno_propagandi_srsr_rozrakhovuye_na_status_natsionalnogo/

Радио "Свобода". (2023, 2 октября). В России установлены 110 памятников Сталину, их число растёт. Радио Свобода. https://www.svoboda.org/a/v-rossii-ustanovleny-110-pamyatnikov-stalinu-ih-chislo-rastyot/32619483.html

РИА "Новости". (2010)."Катынь" могла быть местью Сталина за гибель в плену советских пленных. РИА Новости. https://ria.ru/20100407/219187360.html

РИА "Новости". (2010). Рассекреченные архивные документы по проблеме Катыни из "пакета №1", Wayback Machine. https://web.archive.org/web/20100501154642/http://www.rian.ru/spravka/20100428/227752658.html

Руденко, С. (2021). Соціокультурне призначення та інституційна специфіка музею [Дис. д-ра культурології, Київський національний університет культури і мистецтв]. https://knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/Rudenko_Diss_KNUKIM_Druk.pdf

Цалик, С. (2016). Історичний блог: 1991 рік. Демонтаж пам'ятника Леніну на Майдані. BBC News Україна. https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/09/160912_tsalyk_lenin_monument_az

Циба, А. (2018). Юрчак А: "Любое изображение Ленина было прямым продолжением его физического тела". Colta.ru. https://www.colta.ru/articles/society/19706-aleksey-yurchak-lyuboe-izobrazhenie-lenina-bylo-pryamym/-prodolzheniem-ego-fizicheskogo-tela

Ципанов, С. (2024). Пам'ять про минуле у світлі постколоніальних студій. Літературний процес: методологія, імена, тенденції, 24 (Грудень),135-42. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2024.24.14

Adorno, T., & Bryzhnik, V. (2018). What does "processing of the Рast" mean. Philosophy of Education, 22(1), 6–24. https://doi.org/10.31874/2309/-1606-2018-22-1-6-24

Bourdieu, P. (1981). La représentation politique. Actes de la recherche en sciences sociales, 36, 3–24. https://www.persee.fr/doc/arss_0335/-5322_1981_num_36_1_2105

Connerton, P. (2008). Seven types of forgetting. Memory Studies. 1(1), 59-71. https://doi.org/10.1177/1750698007083889

Demchuk, R. (2017). Structuring the "Sacral Axis" in the Architectural Landscape of Kyiv (From the Modern Age). Spheres of Culture, Ihor Nabytovych, Ed., 16, 556–563. https://ekmair.ukma.edu.ua/items/3cb1e849/-1afa-4176-8965-e25bcf7efd1e

Eyerman, R. (2019). Memory, trauma, and identity. Palgrave.

Marples, D. (2016). Decommunisation in Ukraine. Implementation, pros and cons. New Eastern Europe. http://neweasterneurope.eu/postauthor/david-marples/

Nora, P. (1989). Between Memory and History: Les Lieux de Mémoire. Representations, 26, 7–24. https://is.muni.cz/el/fss/jaro2013/SOC564/um/40802691/Nora_Between_Memory_and_History.pdf

Ukrinform. (2025). За роки декомунізації в Україні демонтували більш як 1300 пам'ятників Леніну. Укрінформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3064494-za-roki-dekomunizacii-v-ukraini-demontuvali-bils-ak-1300-pamatnikiv/-leninu.html

Wayback Machine (2011). Заявление о расследовании "Катынского преступления" в России. https://web.archive.org/web/20110605073217/http://www.memo.ru/daytoday/5katyn2.htm

Yampolsky, M. (1995). In the Shadow of Monuments. Notes on Iconoclasm and Tim. Soviet Hieroglyphics. Visual Culture in Late Twentieth century Russia, (Nancy Condee, Eds.). Indiana University Press.

Завантаження

Опубліковано

01.07.2025

Номер

Розділ

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА