Де/окупація свідомості на прикладі "ленінопаду"

Анотація

Вступ. Представлене дослідження присвячене аналізу феномену "ленінопаду" як частини соціокультурних трансформацій українського простору пам'яті та деколоніальних студій. Проаналізовано фізичний та семантичний де/монтаж радянських монументів як одну з практик, пов'язаних з переосмисленням колективної пам'яті. Простежено взаємозв'язок між фізичною де/конструкцією радянських пам'ятників та трансформаціями, пов'язаними зі змінами суспільної свідомості в контексті де/колонізації. Актуальність цього дослідження зумовлена декількома чинниками. По-перше, демонтаж (семантичний та фізичний) пам'ятників В. І. Леніну і загалом пам'ятників, які є маркерами Російської імперії, є важливим етапом у процесі деколонізації України та однією з форм захисту національної ідентичності. По-друге, це явище активізувало академічні дискусії щодо ролі радянсько-імперської спадщини в сучасному українському комеморативному дискурсі. По-третє, "ленінопад" є одним з важливих факторів, що вплинув на подальші культурні та геополітичні трансформації в Україні та за її межами.

Методи. Для досягнення поставленої мети буде використано комплексний міждисциплінарний підхід. Концепція "місць пам'яті" П'єра Нора дозволяє проаналізувати радянські монументи як сконструйовані символи колективної пам'яті та визначити їхню роль у формуванні національної ідентичності. Теорія культурної пам'яті Алейди та Яна Ассманів надає широкий інструментарій для аналізу трансформаційних процесів, пов'язаних із колективними уявленнями про минуле. Теорія "символічного капіталу", запропонована П'єром Бурдьє, допомагає проводити аналіз трансформаційних процесів між соціальними агентами, пов'язаними зі змінами в монументальному ландшафті. Основними методами дослідження є культурологічний – для оцінювання змін у семантичному просторі та історико-порівняльний для аналізу явища "ленінопаду" в контексті деколонізаційних процесів.

Результати. Установлено, що явище "ленінопаду" зазнало низки трансформацій: стихійне руйнування пам'ятника Леніну на бульварі Шевченка 8 грудня 2013 року перетворилося на системний процес деколонізації, який підкріплений законодавчо. Простежено трансформації, яких зазнало українське соціокультурне середовище внаслідок змін, викликаних процесами деколонізації / деімперіалізації / дерадянізації. Наголошено на потребі продовження політики осмисленого очищення та захисту українського культурного середовища від зазіхань з боку Москви та її поплічників.

Висновки. Вивчення феномену "ленінопаду" підтверджує необхідність комплексного підходу до аналізу процесів, пов'язаних із деколонізацією символічного простору. Фізична деконструкція чи, навпаки, встановлення радянських монументів обов'язково супроводжується трансформаційними змінами культурних наративів. Результати дослідження можна використовувати для подальшого вивчення процесів деколонізації та поліпшення політики національної пам'яті як важливу частину в захисті національної ідентичності від російського імперського ресентименту.