Вступ до аналітики топологій Р. Шюрмана: перспективи використання поняття "гегемонічний фантазм" для критичних досліджень корпоративної культури
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).06Ключові слова:
дискурсивний аналіз, владна динаміка, наратив універсальність, виключення, університет, вища освіта, агентАнотація
Вступ. Критичні дослідження корпоративної (організаційної) культури традиційно спрямовані на виявлення прихованої владної динаміки. Водночас у критичному аналізі наявна тенденція до вульгарного аналізу, до спрощеної мотивації домінуючих агентів, у яких ігноруються їхні власні смислові підстави та внутрішня логіка. З метою подолання цієї редуктивності автор статті звертається до аналітики топологій Р. Шюрмана, зокрема до поняття "гегемонічного фантазму" як потенційного інструмента для модифікації критичного аналізу корпоративної культури. Метою дослідження є проаналізувати перспективи використання цього поняття в культурологічних дослідженнях поля корпоративної культури.
Методи. У дослідженні застосовано історико-філософський метод аналізу текстів Р. Шюрмана та case studies окремих конфліктів у корпоративній культурі для екстраполяції концепту "гегемонічного фантазму" на соціокультурну реальність. Крім того, використано елементи дискурсивного аналізу та порівняльної інтерпретації ідей Р. Шюрмана та А. Бадью.
Результати. Концепт "гегемонічного фантазму", як його формулює Р. Шюрман, означає суверенний, самозасновуючий принцип, що визначає ієрархію сенсів у культурному полі та є трансрегіональним каноном, що структурує іменування й ідентифікацію. У статті показано, як це поняття дає змогу не лише критично осмислювати корпоративну культуру, а й виявляти конфлікти між домінантними наративами й виключеними одиничностями. Розглянуто приклади з українського освітнього дискурсу та театральної сфери, що ілюструють зіткнення гегемонічних фантазмів.
Висновки. Поняття гегемонічного фантазму здатне модифікувати дискурсивний аналіз корпоративної культури, надаючи чутливості до множинності наративів і конфліктів, а також дозволяє уникати редукції владної динаміки до зовнішніх чинників. Водночас воно має методологічні обмеження: (1) його застосування зосереджується на внутрішньодискурсивних структурах і не охоплює матеріальних аспектів гегемонії; (2) політична нейтральність поняття ставить під сумнів його ефективність у прикладному реформуванні. Таким чином, стаття позиціонується як вступ до аналітики топологій Р.Шюрмана, відкриваючи перспективу для подальших досліджень у цьому напрямі.
Посилання
Бадью, А. (2016). Етика. Нарис про розуміння зла (В. Артюх, А. Рєпа, пер.). Комубук.
Бурдьє, П. (2011). Капітал, поле, габітус. Спільне, 3, 70–75.
Брюховецька, О. (2020). "Ідеологія". У Велика українська енциклопедія, https://vue.gov.ua/Ідеологія
Горлач, П. (2025, січень 15). Білоуса звільнити за домагання, а Анжияка за бездіяльність: акторка Молодого театру розповіла про мету петиції до КМДА. Суспільне. https://suspilne.media/culture/1005911-/bilousa-zvilniti-za-domaganna-a-anziaka-za-bezdialnist-aktorka-molodogo-/teatru-rozpovila-pro-metu-peticii-do-kmda/
Горлач, П. (2025, січень 5). У КМДА не знайшли підстав для відсторонення Андрія Білоуса – зробити це можна тільки за ухвалою суду. Суспільне. https://suspilne.media/culture/940845-u-kmda-ne-znajsli-/pidstav-dla-vidstoronenna-andria-bilousa-zrobiti-ce-mozna-tilki-za-uhvalou-sudu/
Пасько, І. (2024, листопад 6). Грантова система, об'єднання університетів, вступ до аспірантури й інші зміни у вищій освіті – розмова із заступником міністра. Нова українська школа (НУШ). https://nus.org.ua/2024/11/06/grantova-systema-ob-yednannya-universytetiv/-vstup-do-aspirantury-j-inshi-zminy-u-vyshhij-osviti-rozmova-iz-zastupnykom-/ministra/
Самохін, І. (2011). Обживаючи руїни університету (рецензія на книгу Білла Рідінґса " Університет в руїнах"). Спільне, 3, 124–126.
Ящук, М. (2024, листопад 21). Голова освітнього комітету ВРУ Сергій Бабак: про заборону російської мови у школах, зарплати вчителям та проблеми з Міністерством освіти. Українські новини. https://ukranews.com/ua/interview/3156-sergij-babak-pro-zaboronu-rosijskoyi-movy-u-shkolah-zarplaty-vchytelyam-ta-problemy-z-ministerstvom
Ang, I. (2009). Wanted: Audiences. On the politics of empirical audience studies. In S. Thornham, C. Bassett, & P. Marris (Eds.), Media studies: A reader (pp. 482–491). NYU Press.
Glynos, J. (2008). Ideological fantasy at work. Journal of political Ideologies, 13(3), 275–296.
Long, C. (2018). Reiner Schürmann and the Poetics of Politics. Рunctum books.
Malabou, C. (2023). Stop thief!: Anarchism and philosophy. John Wiley & Sons.
Readings, B., & Marsden, G. M. (1996). The University in Ruins. Nature, 382(6588).
Riaz, S. (2024). Accounting and Hegemony in Multinational Corporations. Corporate Social Responsibility and Business Ethics Blog.
Schürmann, R. (2003). Broken hegemonies. Indiana University Press.
Williamson, J. (2002). Decoding advertisements: Ideology and meaning in advertising. Marion Boyars.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Aртем Ремізовський
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law
