ПОТЕНЦІАЛ ДОСЛІДЖЕНЬ "КУЛЬТУРНИХ ТЕХНІК" (KULTURTECHNICKEN) У САМОВИЗНАЧЕННІ УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/UCS.2026.1(18).04

Ключові слова:

"культурні техніки", Kulturtechniken, культурологічні дослідження, постгерменевтична "оптика", Б. Зіґерт, Ф. Кіттлер, медіа-теорія

Анотація

Вступ. Актуалізувавшись впродовж останнього десятиліття, вітчизняна дискусія щодо місця та ролі культурологічних досліджень є важливим кроком в підваженні доволі неясного та небезпечно пострадянського проєкту "культурології". Проте у значній частині наявних підходів вітчизняний дискурс є доволі одностайним щодо культурологічної проблематики – тяжіє до духу класичної герменевтичної чи некласичної лінгвоцентричної парадигми гуманітаристики, в подоланні яких, своєю чергою, постали сучасні зарубіжні культурологічні дослідження. Одним з орієнтирів в нагальних реорієнтації та самовизначенні вітчизняної культурології є німецькі дослідження "культурних технік" (Kulturtechniken) та сучасні Kulturwissenschaften загалом.

Методи. Дослідження ґрунтується на критично-історичному (генеалогічному) і порівняльному аналізі та метатеоретичній рефлексії.

Результати. Дослідження "культурних технік", антропологізуючи медіа-теорію Ф. Кіттлера, звертаються до "апріорі" позірно розрізнених культурних і технологічних систем та дозволяють синтетично розглядати широкий спектр операційних взаємозв'язків реального та символічного, які лежать в основі людського існування. З одного боку, дане дослідницьке поле розкриває радикальну, але питомо культурологічну перспективу з неприйнятної для класичної гуманітаристики позиції нонсенсу (матеріальності, тілесності, загалом необхідно культурної технологічності). З іншого боку, проблемне поле "культурних технік" відкрите і з більш традиційних "точок входу". У цьому воно є доволі зручним для прийняття вітчизняною культурологією – за бажання дозволяючи зберегти специфіку інтелектуальної традиції та, у будь-якому разі, вводячи дослідження в постгерменевтичну площину.

Висновки. Дослідження "культурних технік" явно та показово розкриває постдисциплінарну постгерменевтичну оптику, яка притаманна сучасним зарубіжним культурологічним дискурсам, необхідна вітчизняному та є потенційною основою для їх (можливо єдиноможливого) методологічного і статусного самовизначення як парадигмальної альтернативи філософії. В якості узагальнення та підняття постфілософського патосу пов'язаний з ними дослідницький умонастрій – в різних формах характерний для зарубіжних культурологічних дискурсів в цілому – можна назвати "матеріалістичним трансцеденталізмом". Але найважливіше, що "культурні техніки", зачіпаючи та розкриваючи в такий спосіб усю соціокультурну складність, є доволі конкретним та специфічним предметним полем для спеціалізованого культурологічного дослідження.

 

Посилання

Брюховецька О. В. (2018) Візуальний поворот у культурі і культурології. In М. Собуцький та ін. (Ред.), Культурологія: Могилянська школа: колективна монографія (pp. 130-165). Київ: Олег Філюк.

Брюховецька, О. В. (2024). Картографування поворотів: від лінгвістичної моделі до "метафізики присутності'. Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури, 7, 11-23. https://doi.org/10.18523/ 2617-8907.2024.7.11-23.

Демчук, Р. В. (2012). Культурологія: тексти та контексти. Наукові записки НаУКМА, т.127, 13–19.

Демчук, Р. В. (2018). Ідентифікаційні поняття культурології. У М. О. Собуцький, Д. О. Король & Ю. В. Джулай (ред.), Культурологія: Могилянська школа: колективна монографія (сс. 9–45). Олег Філюк.

Ґумбрехт, Г. У. (2019). Поняття часу в гуманітарних науках сьогодні. У Г. У. Ґумбрехт, Розладнаний час (сс. 57–72). Ist Publishing.

Ґумбрехт, Г. У. (2020). Продукування присутності. Що значення не може передати. IST Publishing.

Івашина, О. О. (2018). Стиль як основа у викладанні культурології. У М. О. Собуцький, Д. О. Король & Ю. В. Джулай (ред.), Культурологія: Могилянська школа: колективна монографія (сс. 235–260). Олег Філюк.

Івашина, О. О. (2025). Загальна теорія культури (2-е видання). "Києво-Могилянська академія".

Кислюк, К. В. (2019). Методи соціокультурної детермінації та соціокультурної каузальності як основа культурологічного підходу. У Ю. С. Сабадаш (Ред.), Сучасна культурологія: Актуалізація теоретико-практичних вимірів (сс. 8–29). Ліра-К.

Колесник, О. С. (2019). Основи культурологічної інтерпретології. У Ю. С. Сабадаш (ред.), Сучасна культурологія: Актуалізація теоретико-практичних вимірів (сс. 88–108). Ліра-К.

Король, Д. О. (2018). Культури і цивілізації крізь призму ментальності. У М. О. Собуцький, Д. О. Король & Ю. В. Джулай (ред.), Культурологія: Могилянська школа: колективна монографія (сс. 46–98). Олег Філюк.

Кравченко О. В., (2010). Контраверсійність наукової репрезентації ідеї культурології. Вісник ХДАК, 30, 15–25.

Кравченко, О. В. (2019). Контраверсійність академічної траєкторії культурології в Україні. У Ю. С. Сабадаш (ред.), Сучасна культурологія: Актуалізація теоретико-практичних вимірів (сс. 30–65). Ліра-К.

Кравченко, О. В. (2021). Ідентифікація української культурології в контексті ідеї постмодернізму. У Ю. С. Сабадаш (ред.), Сучасна культурологія: Постмодернізм в логіці розвитку української гуманітаристики (сс. 7–34). Ліра-К.

Сабадаш, Ю. С. (2021). Категоріальний апарат сучасної культурології (вироблення системи, адаптованої до вирішення теоретичних проблем). У Ю. С. Сабадаш (Ред.), Сучасна культурологія: Постмодернізм в логіці розвитку української гуманітаристики (сс. 35–45). Ліра-К.

Сабадаш, Ю. С. (2019). Культуротворчий потенціал мистецтвознавства: До постановки проблеми. У Ю. С. Сабадаш (ред.), Сучасна культурологія: Актуалізація теоретико-практичних вимірів (сс. 164–183). Ліра-К.

Скокова, Л. Г. (2018). Культурні практики в сучасному суспільстві: теоретичні підходи та емпіричні виміри. Інститут соціології НАН України.

Собуцький, М. О. (2018). Передмова. У М. О. Собуцький, Д. О. Король & Ю. В. Джулай (ред.), Культурологія: Могилянська школа: колективна монографія (сс. 4–8). Олег Філюк.

Assmann, A. (2019). Introduction to Cultural Studies: Topics, Concepts, Issues. Erich Schmidt Verlag. Bachmann-Medick, D. (2016). Cultural Turns: New Orientations in the Study of Culture. De Gruyter.

Baldwin, J. R., Faulkner, S. L. & Hecht, M. L. (2008). A Moving Target: The Illusive Definition of Culture. In Baldwin, J. R., Faulkner, S. L., Hecht, M. L., & Lindsley, S. L. (Eds.), Redefining culture: Conceptualizing culture across disciplines (pp. 3–26). Taylor & Francis.

Burke, P. (2008). What is Cultural History? Polity Press.

Foucault, M. (1994). The Order of Things. An Archeology of the Human Sciences. Vintage Books.

Geoghegan, B. D. (2013). After Kittler: On the cultural techniques of recent German media theory. Theory, Culture & Society, 30(6), 66–82. https://doi.org/10.1177/0263276413488962

Hall, S. (1997). Introduction. In S. Hall (Ed.), Representation. Cultural Representations and Signifying Practices (pp. 1–12). SAGE Publications Ltd.

Jameson, F. (1984). Postmodernism, Or, The Cultural Logic of Late Capitalism. New Left Review, 146, 53–92.

Kittler, F. (1990). Discourse Networks 1800 /1900. Stanford University Press.

Kittler, F. (1999). Gramophone, Film, Typewriter. Stanford University Press.

Kittler, F. (2006). Number and Numeral. Theory, Culture & Society, 23(7–8), 51–61. https://doi.org/10.1177/0263276406069882

Krämer, S., & Bredekamp, H. (2013). Culture, technology, cultural techniques – moving beyond text. Theory, Culture & Society, 30(6), 20–29. https://doi.org/10.1177/0263276413496287

Lister, M.,Dovey, J., Giddings, S., Grant, I. Kelly, K. (2009). New Media: A Critical Introduction (Second Edition). Routledge.

Macho, T. (2013). Second-Order Animals: Cultural Techniques of Identity and Identification. Theory, Culture & Society, 30(6), 30–47. https:// doi.org/10.1177/0263276413499189

Mirzoeff, N. (2009). An Introduction to Visual Culture. London, New York: Routledge. Mitchell, W. J. (1996). What do pictures "really" want? October, 77, 71-82.

Moxey, K. (2008). Visual Studies and the Iconic Turn. Journal of Visual Culture, 7(2), 131–46. https://doi.org/10.1177/1470412908091934

Rosaldo, R. I. (2008). Foreword: Defining Culture. In Baldwin, J. R., Faulkner, S. L., Hecht, M. L., & Lindsley, S. L. (Eds.), Redefining culture: Conceptualizing culture across disciplines (pp. ix–xiv). Taylor & Francis.

Siegert, B. (2015). Cultural techniques: Grids, filters, doors, and other articulations of the real. Fordham University Press.

Siegert, B. (2017). After the Media: The Textility of Cultural Techniques. In M. T. Cruz (Ed.), Media Theory and Cultural Technologies: In Memoriam of Friedrich Kittler. Cambridge Scholars Publishing.

Sturken, M., & Cartwright, L. (2018). Practices of looking: An introduction to visual culture. Oxford University Press.

Wellbery, D. E. (1990). Foreword. In F.Kittler, Discourse Networks 1800 /1900 (pp. vii–xxxiii). Stanford: Stanford University Press.

Winthrop-Young, G. (2013). Cultural techniques: Preliminary remarks. Theory, Culture & Society, 30(6), 3–19. https://doi.org/10.1177/0263276413500828

Winthrop-Young, G. (2021). Introduction: The Wars of Friedrich Kittler. In I. Iurascu, G. Winthrop-Young, & M. Wutz (Eds.), Operation Valhalla: Writings on war, weapons, and media (pp. 1–48). Duke University Press.

Опубліковано

29.05.2026

Номер

Розділ

РЕЦЕПЦІЇ СУЧАСНОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ В УКРАЇНІ

Як цитувати

Фанагей, Ростислав. 2026. «ПОТЕНЦІАЛ ДОСЛІДЖЕНЬ ‘КУЛЬТУРНИХ ТЕХНІК’ (KULTURTECHNICKEN) У САМОВИЗНАЧЕННІ УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ». Українські культурологічні студії 1 (18): 29-38. https://doi.org/10.17721/UCS.2026.1(18).04.