ТЕОРІЯ ПРОСТОРУ АНРІ ЛЕФЕВРА В "ПРОСТОРОВОМУ ПОВОРОТІ" КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2025.2(17).03Ключові слова:
просторовий поворот, теорія простору, спаціалізація, просторовість, практика, А.Лефевр, культурний поворотАнотація
В с т у п . "Просторовий поворот", як радикальне висування просторовості в центр проблематики та методології гуманітарних і соціальних наук, необхідно спирається на нову всебічну та виразно культурну теорію простору. Ця основа просторового повороту та його генералізуючого потенціалу в пізньомодерних культурологічних дослідженнях, що походить з французького дискурсу про простір 1970-х років загалом, та підходу Анрі Лефевра зокрема, досі потребує теоретичного уточнення.
М е т о д и . Дослідження використовує загальнотеоретичні методи критичного аналізу та концептуального синтезу.
Р е з у л ь т а т и . Подолання "знеціненості" простору, інспіроване французьким інтелектуальним середовищем 1970-х років, охоплює два виміри: з одного боку, актуалізацію його визначальної організаційної дієвості у нерозривному зв'язку зі знанням та владою; з іншого боку, виявлення альтернатив цієї абстрактної просторової конфігурації – "інших просторів", які постають в тотальному й питомо означеному проживанні-переживанні та визначають його. Значущість підходу А. Лефевра полягає не лише в поєднанні цих вимірів, а, першочергово, у визначенні ним нової теорії (соціального) простору, або радше просторів, які завжди є продуктами різноманітних, суперечливих та взаємозалежних практик, що водночас визначають ці практики. Ці реально-уявні простори варіюються від майже виключно матеріальних і пов'язаних із тілом, але завжди іманентно насичених значенням, до майже виключно абстрактних конструкцій, які не менш реальні у своєму виробництві та впливі. Пропонована ж А.Лефевром концептуальна тріада дозволяє узагальнити цю множину: якщо "репрезентації простору" тяжіють до секуляризації та автономізації з "товщі" питомо просторових практик – об'єктивують й абстрагують їх та матеріальні протяжності, з якими вони спільно розгортаються, – то "простори репрезентації", не меншою мірою впорядковуючі, є недиференційованими з ними та загалом є синкретично означеними.
В и с н о в к и . Теорія А. Лефевра надає основу для спаціалізації культурологічних досліджень, пропонуючи узагальнюючу концептуальну рамку, яка оприявнює та систематизує різноманітні, завжди практично продуковані, реально-уявні простори, що існують паралельно, часто не помічають одне одного, але водночас постійно взаємодіють та змінюють загальний баланс своїх фундаментальних соціокультурних впливів.
Посилання
Bachmann-Medick, D. (2016). Cultural Turns: New Orientations in the Study of Culture. De Gruyter.
Briukhovetska, O. (2024). Mapping Turns: From the Linguistic Model to the "Metaphysics of Presence". NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, 7, 11–23 [In Ukrainian]. [Брюховецька, О. (2024). Картографування поворотів: від лінгвістичної моделі до 'метафізики присутності'. Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури, 7, 11–-23]. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.11-23.
Brodetska, Yu. (2023). The spatial turn: The chronotopicity of being. Doksa, 2(40), 6–14 [In Ukrainian]. [Бродецька, Ю. (2023). Просторовий поворот: хронотопність буття. Докса, 2 (40), 6–14]. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2023.2(40).307195
Certeau, M. de (1984). The Practice of Everyday Life. University of California Press.
Deleuze, G. (2006). Foucault. University of Minnesota Press.
Foucault, M. (1978). The History of Sexuality Volume I: An Introduction. Pantheon Books.
Foucault, M. (1980). Power/knowledge: Selected interviews and other writings 1972–1977 (C. Gordon, Ed.). Pantheon Books.
Foucault, M. (1997). On Other Spaces. In N. Leach (Ed.), Rethinking Architecture. A reader in cultural theory (pp.330–336). Routledge.
Gregory, D. (1994). Geographical Imaginations. Blackwell Publishers.
Gumbrecht, H.U. (2004). Production of Presence. What Meaning Cannot Convey. Stanford University Press.
Hall, S. (1997). The Work of Representation. In S. Hall (Ed.), Representation. Cultural Representations and Signifying Practices (pp. 13–75). SAGE.
Harvey, D. (1989). The Condition of Postmodernity. An Enquiry into the Origins of Cultural Change. Blackwell.
Harvey, D. (2006). Space as a Keyword. In N. Castree, D. Gregory (Eds.), David Harvey. A Critical Reader. (pp. 270–295). Blackwell Publishing.
Lefebvre, H. (1991). The Production of Space. Basil Blackwell,
Low, S. (2000). On the Plaza. The Politics of Public Space and Culture. University of Texas Press.
Moxey, K. (2008). Visual Studies and the Iconic Turn. Journal of Visual Culture, 7( 2), 131–46. https://doi.org/10.1177/1470412908091934
Skokova, L. (2018). Cultural practices in contemporary society: Theoretical approaches and empirical dimensions. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine.[In Ukrainian] [Скокова, Л. (2018). Культурні практики в сучасному суспільстві: теоретичні підходи та емпіричні виміри. Київ: Інститут соціології НАН України.]
Soja, E. (1989). Postmodern Geographies. The Reassertion of Space in Critical Social Theory. Verso.
Soja, E. (1996). Thirdspace. Journeys to Los Angeles and other real-and-imagined places. Blackwell Publishers.
Soja, E. (2009). Taking space personally. In B. Warf, S. Arias (Eds.), The spatial turn: Interdisciplinary perspectives (pp. 11–36). Routledge.
Williams, R. (2014). Culture is ordinary. In J. McGuigan (Ed.), Raymond Williams on culture & society: Essential writings (pp. 1–19). SAGE.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ростислав Фанагей

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law




















