Міфологічний світогляд сучасної людини як соціокультурний феномен
DOI:
https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).07Ключові слова:
філософський дискурс, культурогенез, світогляд, науковий світогляд, міф, міфологічний світогляд, людина міфологічна, життя міфуАнотація
Вступ. Проблема формування світогляду людини, ставлення людини до світу та самої себе залишається актуальною в сучасній філософії. У цій статті ми розглянули тільки один із видів світогляду – міфологічний. Він дозволяє нинішній людині, як і багато років тому, пізнавати світ, гармонізувати погляди на нього, долати хаос й абсурдність буденності людського буття, творити сучасну культуру. Метою статті є виявлення ролі і місця міфологічного світогляду в культурогенезі, осягнення складних зв'язків сучасної міфології з іншими формами суспільної свідомості.
Методи. Основними методами цього дослідження є: феноменологічний, герменевтичний, діалектичний, трансцендентальний, дискурс-аналізу із необхідним залученням інших загальнологічних методів.
Результати. Окреслено актуальні наукові проблеми, що пов'язані з виникненням і функціюванням новітніх міфів у сучасній культурі. Обґрунтовано, що міфотворчість є однією з духовних потреб людини, яка вимагає постійного задоволення в суспільстві. Проаналізовано вплив сучасного міфологічного світогляду людини на процес культуротворення. Розвіяно міф про те, що науковий світогляд домінує в сучасному світі. Висвітлено складні зв'язки сучасної міфології з наукою, філософією та іншими формами суспільної свідомості. Уведено поняття "життя міфу" та розкрито його сутність. Доведено некоректність протиставлення міфології і науки та закономірність наявності неоміфологічних уявлень у структурі світогляду сучасної людини.
Висновки. Соціокультурне значення міфів не зумовлено їхнім історичним віком, а причини сучасної міфотворчості людини принципово мало чим відрізняються від її архаїчних прототипів. Стародавній міф був історично першою формою раціонального тлумачення світу людиною в образно-символічній формі. Міфологія становить значну частину духовної культури людства, а міфологічні та неоміфологічні уявлення є структурними елементами свідомості людини. Хоча в умовах глобальної духовної кризи людства деякі міфи можуть посилювати соціальну напругу, а міфологічний світогляд – сприяти поширенню маніпуляційних технологій у суспільстві, проте й сьогодні міфологія зберігає значний пізнавальний та культуротвірний потенціал.
Посилання
Андрущенко, В. (2005). Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть. Досвід соціально-філософського аналізу. ТОВ Атлант ЮемСі.
Андрущенко, В., Вусатюк, О., Линецький, С., & Шуба, А. (2006). Філософський словник. А.С.К.
Вернадський, В. (2024). Наукова думка як планетарне явище. У Хрестоматія з історії філософської думки України (деякі репрезентативні постаті XVIII – XX ст. [Текст] : хрестоматія (О. Паньків, О. Онищук, О. Стебельська, Упоряд.). 4–22
Гончаренко О. (2018). Про поняття світогляд у Львівсько-Варшавській школі (українська гілка). Філософія освіти. 1(22):166–179. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-22-1-166-179
Дротянко Л. (2006). Демаркація наукового та позанаукового знання (до 75-річчя С.Б. Кримського). Вісник Національного Авіаційного Університету. Серія: Філософія. Культурологія. 1:7–10.
Кисельов, М., & Канак, Ф. (2000). Національне буття серед екологічних реалій. Тандем.
Копнін, П. (2018). Гносеологічні та логічні основи науки. У Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) (Л. В. Губерський, Ред.). 41–55
Король, Д. (2020). Світогляд. Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/Світогляд.
Костюк, І. (2010). Міф як соціокультурний феномен: функціональне навантаження. Вісник ЛНАМ. 21:367–378 https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka
Кримський, С. (2003). Запити філософських смислів. ПАРАПАН.
Лук'янець, В., Кравченко, О., & Озадовська, Л. (2000). Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури: Монографія. ВІПОЛ.
Писаренко, Т., Куранда, Т., Кочеткова, О., Гаврис, Т., & Осадча, А. (2020). Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році: науково-аналітична доповідь. УкрІНТЕІ.
Полулях, Ю. (2013). Семіологія інформації: аксіологічний аспект. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, 4(23), 221–230.
Попович, М. (1997). Раціональність і виміри людського буття. Сфера.
Пригожин, І. (2018). Синергетична парадигма. Нелінійне мислення в науці та мистецтві. У Хрестоматія з історії та філософії науки. Навчально-методичний посібник для підготовки докторів філософії PhD Херсонського державного університету.
Цижман, Н. (2020, 13 серпня). Скільки науковців в Україні та якими були витрати на дослідження. Дані МОН. Український інтерес. https://uain.press/news/skilky-naukovtsiv-v-ukrayini-ta-yakymy-buly-vytraty-/na-doslidzhennya-dani-mon-1316626
Шевчук, С. (2016, 28–29 вересня). Світогляд як результат взаємодії науки з іншими елементами духовного життя суспільства. Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції "Знання. Освіта. Освіченість". Вінницький національний технічний університет (162–165).
Шинкарук, В. (1996). Феномен української культури: методологічні засади осмислення. Фенікс.
Шинкарук, В. (Ред.). (2002). Філософський енциклопедичний словник. Абрис.
Adjiwanou, M. (2024, 15th May). 70th anniversary of the Hague Convention: UNESCO launches new initiatives to protect cultural property 70th anniversary of the Hague Convention: UNESCO launches new initiatives to protect cultural property | UNESCO
Cassirer, E. (2020). The Philosophy of Symbolic Forms, Volume 2: Mythical Thinking. Taylor&Francis.
Doubleday, G. (2024, 3th October). Education: the price of inaction. Education: the price of inaction | The UNESCO Courier
Finance & economics. (2024, Feb 5th). Universities are failing to boost economic growth. The Economist.
Schneegans, S (Ed.). (2015). UNESCO Report: Science at the Forefront of Global Drivefor Sustainable Growth.
UNESCO Publishing https://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/unesco-science-report-towards-2030-part1.pdf
Schneegans, S., Lewis, J. & Straza,T. (Еds.). (2021). UNESCO Science Report: the Race Against Time for Smarter Development – Executive Summary. UNESCO Publishing: Paris UNESCO Science Report: the race against time for smarter development; executive summary – UNESCO Цифрова бібліотека
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Сергій Гудков
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://ucs.knu.ua/law
