Соціальні медіа-платформи як дискурсивне середовище в контексті російсько-української війни

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).04

Ключові слова:

соціальні медіа, дискурс, медіатизація, інформаційна війна, громадянське суспільство, тимчасово окуповані території України, цифрова публічна сфера

Анотація

Вступ. Соціальні медіа-платформи стали основними каналами медіа-споживання та основним полем битви для інформаційної війни. Їхні соціально-технічні можливості демократизують культурне виробництво, підживлюючи нові форми вираження, політичну мобілізацію та навіть участь у військових операціях, а також уможливлюючи масштабну пропаганду, культурний вплив та історичну документацію по обидва боки російсько-українського фронту. Діючи поза державним контролем, ці платформи обслуговують не лише потреби тактичної комунікації, але й ширші процеси формування ідентичності, культурного опору та збереження колективної пам'яті. Посилений затяжним конфліктом та постійними тенденціями медіатизації, цей унікальний цифровий ландшафт вимагає термінового соціально-гуманітарного аналізу.

Методи. Це дослідження використовує багатометодний дизайн для вивчення культурного виробництва та дискурсивних практик під час російсько-української війни. Ми картографували можливості соціальних мереж за допомогою медіа-досліджень; зібрали публічні публікації, метадані, хештеги та профілі за допомогою OSINT; а також провели неформальний контент-аналіз. Наративний та критичний дискурс-аналіз виявив сюжетні арки та ідеологічні стратегії, тоді як аналіз пам'яті та просторовий аналіз досліджували пам'ятні пости та символічне переосмислення міських просторів.

Результати. Російсько-українська війна дуже медіатизована, завдяки смартфонам і соцмережам, які перетворюють мирних жителів на активних учасників. Ці платформи дозволяють створювати контент, проводити OSINT-розслідування, пропаганду та чинити опір, змінюючи культурні практики та інформаційні потоки. На окупованих територіях виникають конкуруючі медіа-наративи – окупаційні канали прагнуть легітимізувати контроль, тоді як низовий опір документує реалії та зміцнює українську ідентичність. Соціальні мережі стають одночасно полем бою та архівом війни.

Висновки. Соціальні медіа-платформи формують цифровий образ міста через виробництво повсякденного контенту. Медіаконтент використовується для культурного впливу та встановлення контролю над новоствореною цифровою публічною сферою. Публікація цифрового контенту, по суті, є процесом культурного виробництва в соціальних мережах. Таким чином, соціальні медіа є цінним джерелом для досліджень, оскільки вони дозволяють нам вивчати трансформації, які відбуваються під час окупації, а також прогнозувати розвиток політики реінтеграції.

Посилання

Asmolov, G. (2022). The transformation of participatory warfare: The role of narratives in connective mobilization in the Russia–Ukraine war. Digital War. https://doi.org/10.1057/s42984-022-00054-5

Asmolov, G. (2024). Propaganda in the Network Environment: How propaganda has changed in the era of social media and during times of war. Re: Russia. https://re-russia.net/en/expertise/714/

Bareikytė, M., & Makhortykh, M. (2024). Digitally witnessable war from pereklychka to propaganda: Unfolding Telegram communication during Russia's war in Ukraine. Media, War & Conflict. https://doi.org/10.1177/17506352241255890

Beetz, J. (2016). Materiality and subject in Marxism, (post-)structuralism, and material semiotics. Palgrave Macmillan UK. https://doi.org/10.1057/978-1-137-59837-0

Boichak, O. (2017). Battlefront volunteers. In #SMSociety17: Proceedings of the 8th international conference on social media & society (pp. 1–10). ACM Press. https://doi.org/10.1145/3097286.3097289

Drozdova, Y., Dukach, Y., Kel, N. (2022). Telegram Occupation. How Russia Wanted to Breed a Media Monster, but Ended up with a Paper Tiger. Texty. https://texty.org.ua/projects/108161/telegram-occupation-how-russia-/wanted-breed-media-monster-ended-paper-tiger/ [in Ukrainian] [Дроздова, Є., Кельм, Н., & Дукач, Ю. (2022, 29 жовтня). Телеграм-окупація. Як Росія вибудовувала медіамережу, а вийшло потьомкінське село. Texty.org.ua – статті та журналістика даних для людей – Тексти.org.ua. https://texty.org.ua/projects/108016/telehram-okupaciya-yak-rosiya-vybudovuvala/-mediamerezhu-vyjshlo-potomkinske-selo/]

Dyer-Witheford, N., & Matviyenko, S. (2019). Cyberwar and revolution: Digital subterfuge in global capitalism. Univ Of Minnesota Press.

Ford, M. (2024). From innovation to participation: Connectivity and the conduct of contemporary warfare. International Affairs, 100(4), 1531–1549. https://doi.org/10.1093/ia/iiae061

Hetmanova, D. (2024). The politics of (un)gratefulness. on russian "reconstruction" projects in occupied mariupol. Mariupol Memory Park. https://www.mariupolmemorypark.space/en/library-en/the-politics-of-/ungratefulness

Horbyk, R. (2022). "The war phone": Mobile communication on the frontline in Eastern Ukraine. Digital War. https://doi.org/10.1057/s42984-022-00049-2

Nazaruk, T. (2022). Subscribe and Follow. Telegram and Responsive Archiving the War in Ukraine. Sociologica, 16(2), 217–226. https://doi.org/10.6092/issn.1971-8853/15339

Pavlova, O., & Rohozha, M. (2023). Mariupol siege viber-community as a form of grassroot movement in the context of "declining state of global democracy". Ideology and Politics Journal, 241–275.

Pavlova, O., & Rohozha, M. (2025). Communicative practices of perception and memory of Russian-Ukrainian war and the graphosphere of the media channel. Studies in East European Thought. https://doi.org/10.1007/s11212-025-09712-2

Pavlova, O. (2022). When visual practices became mediatized: The context of the signification mode of Modernism and the Classic culture industry. Ukrainian Cultural Studies, (2 (11), 67–71. https://doi.org/10.17721/ucs.2022.2(11).13 [in Ukrainian]. [Павлова, О. (2022). Коли візуальні практики стали медіатизованими: контекст способу сигніфікації модернізму та класичної культурної індустрії. Українські культурологічні студії, (2 (11)), 67–71. https://doi.org/10.17721/UCS.2022.2(11).13]

Soklakov, M. (2024). Cultural Production on Social Media: Case Study of Occupied Town. Ukrainian Cultural Studies 2 (15): 49–57. https://doi.org/10.17721/UCS.2024.2(15).10. [in Ukrainian] [Соклаков, М. (2024). Культурне виробництво в соціальних медіа: ситуаційний аналіз окупованого міста. Вісник: Українські культурологічні студії, 2(15), 49–57. https://doi.org/10.17721/UCS.2024.2(15).10]

Tormakhova, A. (2022). Digital image of the city as a form of communication. Ukrainian Cultural Studies, 2(11), 72–75. https://doi.org/10.17721/UCS.2022.2(11).14

Завантаження

Опубліковано

01.07.2025

Як цитувати

Соклаков, Максим. 2025. «Соціальні медіа-платформи як дискурсивне середовище в контексті російсько-української війни». Українські культурологічні студії 1 (16): 30-36. https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).04.